Драма у дворі: стрілянина, поранена жінка та неочікуваний вирок.
31 березня 2025 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням громадянина України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження.
Що сталося?
Як повідомляється у Єдиному державному реєстрі судових рішень, 6 жовтня 2024 року, приблизно о 21:30, обвинувачений, перебуваючи за місцем проживання, вийшов у двір зі спорядженою металевими кулями пневматичною гвинтівкою PCP ZBROIA «Хортиця». Він помітив автомобіль ВАЗ із причепом біля сміттєвих баків неподалік його домоволодіння та підійшов до паркану, аби з'ясувати ситуацію.
Між ним і водієм автомобіля виник словесний конфлікт. У цей момент з автомобіля вийшла пасажирка, яка стояла поряд. Обвинувачений, перебуваючи приблизно за 20 метрів, здійснив один постріл із пневматичної гвинтівки, внаслідок чого вона отримала проникаюче вогнепальне поранення черевної порожнини, що спричинило геморагічний шок. Експертний висновок від 18 листопада 2024 року класифікував ці ушкодження як тяжкі та небезпечні для життя.
У суді чоловік повністю визнав свою вину та висловив каяття. Він добровільно відшкодував потерпілій 10 тис. 631 грн матеріальної шкоди та 50 тис. грн моральної шкоди. Проте вважав заявлену суму моральної компенсації у 700 тис. грн завищеною.
Потерпіла у суді підтвердила обставини справи та заявила, що отримані травми суттєво вплинули на її життя. Вона просила суд повністю задовольнити її цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди.
Враховуючи добровільне відшкодування обвинуваченим моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн на стадії судового розгляду, суд завважав за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої невідшкодовану суму моральної шкоди в розмірі 300 тис. грн.Таким чином, цивільний позов потерпілої підлягав частковому задоволенню.
Суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України є правильною. При призначенні покарання враховано ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, його сімейний стан та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Вирок
Зважаючи на повне визнання вини, щире каяття та добровільне часткове відшкодування шкоди, суд дійшов висновку, що можливе його виправлення без ізоляції від суспільства. Йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном (умовне покарання) відповідно до ст. 75, 76 КК України - 2 роки.
Марина Соловей
