Вічна пам'ять Героям!
Сьогодні Кременчук провів в останню путь Валерія Івахно, якому назавжди залишиться 54 роки. Біля Міського палацу культури зібралися односельці, знайомі та друзі, аби віддати шану чоловікові, який загинув, захищаючи Україну.
Старенька мати та сестра трималися за труну з тілом рідної людини, яка вже ніколи їх не обійме, не зателефонує, не розповість про своє життя. Попрощатися з татом прийшли дві доньки та колишня дружина.
Говорити про Валерія в минулому часі багатьом присутнім було важко. У їхніх спогадах він залишався живим — таким, яким його знали, коли разом проводили час чи просто віталися у селі.
Останнім часом Валерій проживав у селі Вільна Терешківка. А народився він у Кременчуці 18 листопада 1971 року.
«На військову службу його призвали по мобілізації у 2023 році. Служив у званні молодшого сержанта на посаді водія кулеметного відділення кулеметного взводу. Загинув, на жаль, 4 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту України в населеному пункті Степове Синельниківського району Дніпропетровської області», — розповів офіцер відділення цивільно-військового співробітництва, лейтенант Віталій Іванчиков.
Увесь цей час оборонець вважався зниклим безвісти. І наче нагадування про обставини, за яких загинув захисник, під час прощання у Кременчуці пролунав сигнал повітряної тривоги.
До війни Валерій працював на «Укртатнафті», а свого часу був далекобійником. Про це розповіли сусідки його матері.
Жінки зізнаються, що безпосередньо спілкувалися з Валерієм нечасто, адже він жив у селі. Але всі згадують про нього добре.
«Мати рідко бачила сина, бо він жив у селі. Знаєте, як хлопці… Дівчата частіше приїжджають. Але про нього нічого поганого сказати не можемо», — розповіла одна з сусідок, Ліна.
«Він був хорошою, простою людиною», — сказав ще один односелець Валерія, Іван.
Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі Валерія поховали на Свіштовському кладовищі — у секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України, поруч із побратимами.
Тепер, відвідуючи це кладовище, кожен охочий може схилити голову біля могили Валерія та інших захисників, які віддали життя за Україну.
Вічна пам’ять захиснику! Щирі співчуття рідним і близьким Валерія Івахно!
Олена Синтюрина
Фото Мирослави Ковальчук
