Подробиці.
«Я прошу відпустити мене на війну до своїх побратимів!.. Війна – це спокута гріхів!...У тюрмі мені легше, ніж на фронті…Але прошу відпустити на війну!»,- саме такою була промова мешканця 36-річного мешканця Кременчука Ростислава Б. у Крюківському райсуді міста, де 20 жовтня, ввечері, суддя Дряхлов розглядав йому міру запобіжного заходу.
А все через те, що раніше у Ростислава, під час обшуку було виявлено обріз. Крім того, Ростислав не чистий із Законом, бо в Автозаводському райсуді розглядається ще одна справа, де він звинувачений у крадіжці.
Проте ця справа поставлена на паузу, бо 19 травня 2025 року Ростислав почав служити у ЗСУ – у десантно-штурмовій бригаді. До речі, під час АТО він також знаходився на війні, має бойові нагороди.
Але повернемося до сьогоднішньої ситуації. У суді прокурор Тараторін наполягав на триманні Ростислава під вартою протягом 60 діб, бо в іншому випадку він може переховуватися від слідства, вчиняти інші правопорушення, впливати на свідків тощо.
Захисник Ростислава – відомий кременчуцький адвокат Анатолій Кононенко не погодився з доводами прокурора.
Він розповів, що Ростислав був затриманий 17 жовтня під Покровськом, де воює. Він є командиром відділення логістики і він підвозив снаряди на передову.
«Сторона обвинувачення каже, що не знали де він був. Так є документи про мобілізацію. Як же він ухилявся від правоохоронців, якщо воює?
Крім того, в Автозаводському райсуді Кременчука дійсно є його провадження по обвинуваченню у крадіжці. Тоді йому дали домашній арешт і він прийшов у суд після обіду, а не зранку. Доставки його не було. Мобілізувався, коли закінчився домашній арешт. Все зрозуміло.
Він учасник АТО. Вочевидь, опонент не міг не знати, що він на війні – у найгарячішій точці – під Покровськом. У нього з 36 чоловік відділення залишилося живими троє.
А ви типу шукали шукали його і не знайшли то пішли до суду аби його затримали. Після ухвалим суду поїхали туди і привезли сюди. Він навіть зараз у військовій формі. Я вважаю, що для отримання ухвали про затримання були використані неправдиві відомості, що він ухиляється прийти в поліцію…
Опонент каже, що він не займається суспільно-корисною працює. А воювати, це не суспільно-корисна праця? Він не працює в тилу, а на нулі. Що може бути кориснішим? Ці слова прокурора наче насмішка!
Комусь цікаво, щоб він був під вартою. Не вважаю, що солдата слід брати під варту, замість того, аби він воював, а тут он його скільки людей охороняє, витрачають кошти на утримання…
Тож вважаю, що достатньо обрати йому запобіжний захід - особисте зобов’язання за місцем дислокації військової частини»,- сказав Анатолій Кононенко.
Сам Ростислав при цьому додав:
«Погоджуюсь. Там я корисніше і повернусь, як буде потреба до вас, якщо залишусь живим!.. Я прошу відпустити мене на війну до своїх побратимів!..»
Заслухавши сторони і дослідивши матеріали суддя Дряхлов пішов у нарадчу кімнату, а згодом оголосив ухвалу, якою Ростиславу обрано запобіжний захід тримання під вартою строком – 60 діб з можливістю внесення застави у сумі 242 тис. грн.
Така ухвала прийшлася Ростиславу не по душі:
«Краще б я вас на війні захищав. Але якщо так, то я хоча б висплюся у тюрмі».
Адвокат Анатолій Кононенко зазначив, що одні рвуться в ЗСУ і на фронт і їх не пускають, а інші навпаки хочуть від суду перебувати у ЗСУ. Проте не на нулі, а, наприклад в ТЦК.
Він розповів історію, коли жінка збила на смерть двох неповнолітніх і згодом мобілізувалася у ЗСУ. Проте вона не на передовій, а в Козельщинському ТЦК.
«Бачите різницю?!» - запитав адвокат.
При цьому він підтвердив, що процесуальні кодекси містять норми, які зобов’язують суд зупиняти провадження у зв’язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України. Для прикладу, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Ідентичні норми викладені в п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Буквальне тлумачення вказаної норми визначає 2 умови для зупинення провадження:
1) перебування сторони у складі Збройних Сил України;
або
2) перебування сторони у складі інших утворених до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Проте інколи, схоже, мобілізація в ЗСУ тих, кого судять є підставою переховуватися від суду, тож законодавцю наразі слід говорити про пошук балансу між необхідністю зупинення провадження у справах військовослужбовців з метою гарантування їхнього права на доступ до правосуддя та захистом інтересів, наприклад, дитини шляхом розгляду справи в розумні строки і можливо, варто змінювати норми, які зобов’язують суд зупиняти провадження з цієї підстави.
Наразі і адвокатам, і суддям варто доводити до відома законодавців, що такий безальтернативний підхід щодо зупинення провадження в певних випадках може призводити до обмеження доступу до правосуддя, порушення розумності строків розгляду справи, порушення інтересів постраждалих.
Олег Булашев
