Кременчуцька газета побувала на місці, де вирішувалась доля сучасної України.
24 лютого 2022 року у місто Охтирка, що на Сумщині, на танках та іншій бронетехніці зайшли російські окупанти. Тут їх зустріли військові ЗСУ й бійці територіальної оборони, дали відпір і розбили значну частину ворожих колон. Більше ворога у цьому місті не було. Про це нагадав міський голова Охтирки Павло Кузьменко. Днями в цьому місті у рамках прес-тур, який організували Харківський і Сумський прес-клуби, побували журналісти із різних регіонів України, серед них і Кременчуцької газети.
Павло Кузьменко говорить, що під час бойових дій із міста не виїжджав, більш того, вів прямі ефіри із міста, їздив по укриттях, заспокоював містян. За спеціальністю він практикуючий хірург, тому у жахливих умовах, під постійними обстрілами довелось робити операції. Було багато поранених із осколковими ушкодженнями.
Чорний день Охтирки
Не зумівши взяти Охтирку, ворог почав тероризувати це українське місто. Із сусіднього Тростянця його обстрілювати «Градами», «Ураганами». Павло Кузьменко пригадує один із найжахливіших днів - 26 лютого. Тоді на місто російські окупанти скинули три вакуумні бомби, які заборонені Женевською конвенцією. Вони зруйнували будівлі на території військової частини, де загинули щонайменше 70 людей.
«Тоді «швидкі» не встигали вивозити поранених, яких було понад 200. У Охтирці їм надавали першу медичну допомогу, а далі направляли на Полтаву», - говорить міський голова. І досі 15 осіб вважаються безвісти зниклими – не залишилось ніяких решток від тіл. Зараз ці будівлі зяють скелетами стін і обпаленими віконицями. У той же період ворог повністю знищив залізничний вокзал. Зараз там пусте місце.
Удар у найуразливіші місця
Ще один об’єкт міської інфраструктури, який був під прицілом ворога з перших днів – Охтирська ТЕЦ. Від неї опалювалось пів міста. А 3 березня росіяни скинули таку саму вакуумну бомбу на Охтирську ТЕЦ. На місці авіаудару загинули п'ятеро співробітників електроцентралі. На знак пам‘яті про загиблих на території ТЕЦ встановили меморіальний знак.
А поруч у дереві застряг шматок рельси, який свідчить, якої сили був удар…
Павло Кузьменко пригадує, що той березень був надзвичайно холодним. Багатоповерхівки без тепла стали непридатними для житла. Місто також залишилось без електрики. Понад 20 тис мешканців довелось розселяти в приватний сектор…Уже після припинення бойових дій Охтирську ТЕЦ розчистили від сміття. Його вивезли понад 300 КрАЗів. Коштом місцевої громади (3 млн 500 тис грн) довелось відновлювати газогін. Тож минулий опалювальний сезон пройшов дуже складно. На повне відновлення Охтирської ТЕЦ потрібні сотні мільйонів гривень. Не можна не згадати, що рашисти авіабомбами знищили будівлю міської ради.
«На відбудову приміщення міської ради потрібно в межах 80-100 млн грн. Роботи за один місяць не проведеш. Вона занесена у всі можливі програми. Наєм (Мустафа Наєм, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України - авт.) обіцяє відбудувати», - слова Кузьменка. Зараз апарат міськвиконкому працює в міській бібліотеці.
Місто відновлюється
І не дивно, що в Охтирці не приступили відразу до відновлення адмінбудівлі, адже внаслідок російської агресії зазнали значних руйнувань і житло містян. Кузьменко наводить цифри:
«У місті 120 багатоповерхівок, там 8 тисяч квартир. Так ось, із них 2,5 тисячі зазнали зруйнування. Пошкодження різні – у деяких лише повилітало скло у вікнах, а в деяких порозмерзались радіатори опалення і це нанесло додаткової шкоди".
За словами мера, відновлювати багатоповерхівки складніше. Адже потрібно проводити комплекс робіт із поневолення комунікацій, відновлення даху. Та зараз 90% будинків «по периметру закриті» - встановлені вікна і двері.
«Скрізь встановлюємо металопластикові вікна із потрібним класом термозбереження, щоб у подальшому тепломодернізувати будинки», - говорить про плани мер.
Журналістам показали дві відновлені багатоповерхівки і дитсадок (на фото). У них вже важко пізнати ті, що мали руйнування.Та все ж у місті Охтирка (за попередніми підрахунками) орієнтовний об’єм руйнувань підрахували на 2 млрд грн. Це не рахуючи ушкодження на Охтирській ТЕЦ - там ще на мільярд.
«За минулий рік залучили позабюджетних коштів (гуманітарних, донорських, будівельними матеріалами, виконаними роботами) понад 200 мільйонів гривень. З одного боку це дуже великі кошти (за понад 30 років незалежності у місто вклали менше), а ще 100 млн грн на відбудову виділили із бюджету міської громади. Але це 10% від потреби», - говорить Кузьменко.
Рука допомоги від компанії Ferrexpo
Як видно вище, Охтирці надали і продовжують надавати допомогу. За словами Павла Кузьменка, одними із перших, хто відгукнувся, була компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго. У рамках допомоги передали всю необхідну оргтехніку для апарату міськвиконкому, яка була знищена в будівлі, яку зруйнувала авіабомба.
Це ноутбуки, комп’ютери, акустичні системи, принтери тощо на загальну суму 1 млн 500 тис грн.Також комунальне підприємство «Благоустрій» Охтирки отримало спецтехніку на суму понад 10 млн грн. Це фронтальний навантажувач і екскаватор-навантажувач, які понад рік використовують під час відновлювальних робіт.
«Нам надавали не лише те, чого просили, а й більше», - говорить Павло Кузьменко. Так в нагоді стали два автомобілі, що використовують для обстеження руйнувань. Як видно, добрі справи живуть у пам'яті людей довго.
За своє вільнолюбство, незламність, стійкість проти ворога Охтирка заплатила надвисоку ціну людських життів. (Понад 30 мирних мешканців загинули, з них дві дитини). Але місто встояло, не пустило ворога далі, вглиб країни. 24 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким присвоїв звання «Міста-героя України» Охтирці.
Також нагадаємо: Не у Кременчуці: у місті-Герої Охтирці, яке за 30 км від кордону із росією, дитсадки працюють очно
Олена Ліпошко
фото авторки
