«Харківська мерія переплатить китайському постачальнику 43,5 млн євро. Це майже стільки, як увесь бюджет закупки 8 поїздів метро – 45 млн євро».
Саме такою була тема випуску телепередачі «Свобода слова Савіка Шустера», що тривала у прямому ефірі минулої п’ятниці, 12 лютого 2021 року, на телеканалі «Україна». Перша частина ефіру була присвячена майбутній вакцінації від коронавірусу. Нарешті, після двох годин дебатів, перейшли до заявлених питань щодо підтримки вітчизняних виробників.
Про це підсумовує на сторінці ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» у Фейсбуці голова наглядової ради КВБЗ Володимир Приходько.
- Чому багатомільйонні тендери дістаються іноземним компаніям, а не українським?
- Чи підтримує влада українських виробників?
Савік Шустер наголосив, що один із перших указів, який через п᾿ять днів після інаугурації підписав президент США Джо Байден, надає пріоритет товарам саме американського виробництва. За дотриманням цього при проведенні тендерів стежитиме спеціально створений офіс.
А що ж в Україні? Було показано журналістське розслідування: чому ж Львівському «Електрону» не вдалося виграти тендер на поставку автобусів для міста. І чому у Харківському тендері на поставку поїздів метрополітену перевагу мерія Харкова віддає китайській компанії, а не Крюківському вагонобудівному заводі, вітчизняному постачальнику продукції для метрополітенів.
Далі виступили Ігор Петрашко, Міхеіл Саакашвілі та інші. Слово було надано в.о. міського голови Харкова Ігорю Терехову, який заявив, що для нього у справі закупки 8 поїздів метрополітену найважливіші інтереси Харкова, а не Кременчука. Повторивши при цьому що китайська фірма виграла за всіма показниками, давши ціну трохи нижчу – на 1 млн. євро. Затим почав розхвалювати рівень якості та гарантійні зобов’язання китайської компанії. Мовляв, Кременчук не може тут конкурувати, бо КВБЗ не вкладав кошти у розвиток виробництва.
Це несправедливо і не відповідає дійсності. Ведучий запитав у голови наглядової ради, президента ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Володимира Приходька:
- Що треба зробити, аби ви стали конкурентними?
- Я можу тільки поспівчувати пану Терехову, - сказав Володимир Іванович. – Йому вкрай погано підготували матеріали для виступу. При всій повазі, змушений сказати, що справа виглядає з точністю до навпаки.
Вартість експлуатації у китайських виробників у 7,5 разів вища, ніж в українських. Тож вже за один рік експлуатації різниця в ціні знівелюється, а за 40 років, а саме стільки має працювати поїзд метро, харківська мерія переплатить китайському постачальнику 43,5 млн євро. Це майже стільки, як увесь бюджет закупки 8 поїздів метро – 45 млн євро.
Сьогодні ми вкотре констатуємо факт, що має місце грубе порушення тендерних умов, які склав саме тендерний комітет Харківського метрополітену. І підбиваючи підсумки тендеру врахував лише ціновий критерій, а решту – ні. Результат відображає лише ціну, а не вартість життєвого циклу, до якого входить як ціна поставки, так і вартість обслуговування.
Говорити про рівень китайської продукції вважаю для себе неетичним. Знаю лише одне: в Україні працюють близько 170 вагонів метрополітену (в Києві та Харкові), яких торкнулися руки крюківських вагонобудівників. Це значний досвід експлуатації, який ми маємо вже сьогодні. А жодного китайського поїзда на території України, а також Білорусі, Росії, немає. А українські складають значний відсоток рухомого складу.
Врешті-решт, і це найголовніше, я хотів би оцінити саму роботу з організації тендерної політики. Ми говоримо: закупки тривають за рахунок Европейського інвестиційного банку. А банк дозволяє надавати преференції у розмірі 15 відсотків вітчизняному виробнику, який має локалізацію понад 20 відсотків. У Одесі саме так і вчинили при проведенні тендеру на закупку комунальної техніки. То чому ж Харківська чи Львівська мерія не застосували цю преференцію? Це легко можна було зробити.
Голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, коли йому було надано слово, наголосив, що потрібно керуватися просто розумною політикою держави. І підприємства, виробники самі все зможуть, коли не будуть заважати. І продемонстрував карту Європи, на якій відображена ситуація з експортною підтримкою. Україна - чорна пляма на цій карті підтримки експорту. Його сьогодні немає.
Законопроект 3739 про локалізацію – та ж сама чорна пляма. В усіх країн є і застосовуються інструменти підтримки вітчизняних виробників, в Україні немає.
Більше детальну і повну інформацію ви отримаєте, якщо передивитеся запис прямого ефіру, які можна знайти за посиланням.
На жаль, обговорення теми тривало недовго – лише близько 45 хвилин. Сподіваємося, «Свобода слова» повернеться до цієї дуже важливої проблеми, яка про подальшу долю економіки України та багатьох українців.
За матеріалами джерела
