Олександрія показала, що свято для людей можливе навіть під час війни.
Минулими вихідними День міста відзначали не лише в Кременчуці, а й у сусідній Олександрії, яка святкувала своє 280-річчя. І якщо в Кременчуці вже кілька років поспіль влада фактично відмовляється від проведення масштабних культурних заходів, посилаючись на безпекову ситуацію, то в Олександрії вирішили не позбавляти мешканців можливості хоча б на кілька годин відволіктися від щоденних тривог війни.
Організатори підготували насичену програму для дітей і дорослих. У центрі міста працювали творчі майстер-класи, які проводили бібліотекарі, працівники будинку дитячої та юнацької творчості та музейного центру.
Святковий настрій створювали виступи духового оркестру «Соколята» Олександрійської дитячої музичної школи, військового оркестру та артистів Кіровоградської обласної філармонії.
Кульмінацією святкування став вечірній концерт на Фонтанній площі в парку Шевченка.
О 20-й годині на сцену вийшли хедлайнери свята — українські виконавці Тоня Матвієнко та Арсен Мірзоян.
За словами очевидців, на концерт зібралися тисячі мешканців міста. Люди співали разом з артистами, фотографувалися та просто насолоджувалися можливістю провести вечір у колі громади.
Ще одна відмінність між підходами двох міст проявилася під час урочистостей. В Олександрії церемонію вручення відзнак та звань почесних громадян провели безпосередньо на головній сцені свята. Мешканці міста могли побачити людей, які своєю працею, громадською діяльністю чи службою заслужили на найвищу міську відзнаку.
Натомість у Кременчуці вручення звання «Почесний громадянин міста» традиційно відбувається під час сесії міської ради. Свідками церемонії стають переважно депутати, чиновники та обмежене коло запрошених гостей. Більшість містян дізнаються про нагородження вже з повідомлень у ЗМІ або соціальних мережах.
Таким чином, приклад Олександрії виглядає більш відкритим і публічним. Коли громада вшановує своїх героїв та заслужених земляків на центральній площі міста, це стає не лише церемонією нагородження, а й можливістю для людей особисто побачити тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток громади.
Водночас міська влада Олександрії взяла на себе відповідальність за організацію заходу та забезпечення необхідних безпекових умов. Попри війну, тут вирішили, що людям потрібні не лише новини про обстріли та щоденні тривоги, а й емоційне розвантаження.
Адже повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, і психологічна втома суспільства лише зростає. Саме тому культурні події, концерти та міські свята можуть стати важливим елементом підтримки морального стану громади.
На цьому тлі постає питання до влади Кременчука: чи справді місто не має можливості організувати хоча б частину подібних заходів із дотриманням вимог безпеки? Приклад сусідньої Олександрії демонструє, що за наявності політичної волі та організаційної готовності навіть під час війни можна створювати для людей атмосферу свята, не ігноруючи питання безпеки.
Олег Булашев
