Судова справа.
19 лютого 2025 року в селищі Козельщина суддя Козельщинського районного суду Полтавської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Дрібне викрадення чужого майна).
Як сказано в судовому реєстрі, громадянка вчинила дрібну крадіжку, а саме: викрала металеві вироби - газову плитку, металеву бочку, завдавши своїми діями потерпілій особі збитки на суму 886,67 грн.
У судовому засіданні, що було 21 січня 2025 обвинувачена заперечувала обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення та пояснила, що працівниця сільської ради дала їй контакти однієї жінки. У той час вони шукали житло для придбання у розстрочку. Обвинувачена зустрілася з цією жінкою і поїхала дивитися на будинок. Будинок був у занедбаному стані, бо там давно ніхто не жив. Там було купа речей. Вони погодилися взяти будинок у розстрочку, щоб був час зробити ремонт та прибратися. З жінкою домовилися про символічну суму 10-20 тис. грн.
Інша особа (якого обвинувачена вважала власником) віддав їй ключі. Після чого обвинувачена почала прибирати у будинку та на подвір`ї. Почали з випилювання дерев та чагарників на подвір`ї разом з її дядьком. Протягом двох місяців вони виносили хлам, все виносили та вивозили з хати та з подвір`я. Обвинувачена пояснила, що вона вважала, що все майно її, бо "власник" сказав господарювати, вона діяла відкрито, всі сусіди бачили, а вони всім пояснювали, що взяли будинок у розстрочку і господарюють.
Пізніше до неї стала телефонувати сестра жінки, з якої домовлялися про будинок. Під час зустрічі сестра звернула увагу на відсутність бочки і звинуватила її у тому, що вона не мала права без її дозволу чіпати бочку. Вона пояснила, що вважала, що то хлам і тому її прибрала. Сестра ж сказала, що їм ніхто не продавав будинок у розстрочку, а просто пустили їх пожити там. Але жити там було неможливо через відсутність світла, газу. Вона викликала газовика, який перевірив газовий котел та плиту та сказав, що вони непридатні. Мала намір ставити інші, але почалися скандали та звинувачення у крадіжці. Сестра вимагала повернути їй за бочку 15-20 тис грн, але обвинувачена стверджувала, що отримала за неї 1200,00 грн. За сам будинок сестра хотіла 8000,00 дол США і повідомила, що право власності на будинок вона буде оформляти саме на себе, а "власник" до цього ніякого відношення не має. Стверджувала, що діяла відкрито, а не таємно, бо "власник" сказав «господарюйте». Вона все робила вдень, а не вночі. Вона вважала, що всі домовленості у силі.
Потерпіла у судовому засіданні пояснила, що вони з братом дійсно пустили обвинувачену у дім, ціну ніхто не обговорював. Будинок їй на праві власності не належить, вона тільки зараз займається оформленням на себе документів. Стверджувала, що безоплатно пустили у будинок людей пожити та навести лад, бо у будинку давно ніхто не жив. Права здавати все на металобрухт їм ніхто не надавав. Стверджувала, що збитки значно більші, аніж зазначено у матеріалах справи та не все майно перелічено. Надала як доказ розписку обвинуваченої, де вона зобов`язувалася повернути кошти у сумі 28 тис 000,00 грн строком до 01 вересня 2024, а також перелік викраденого майна, серед якого ходунки, газова плита, котел, циркулярка, туалет, баня, шафа, холодильник, бочка 200 л, бойлер, бочка).
У друге судове засідання обвинувачена не з`явилася.
Згідно з цим, суд ухвалив закрити справу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків.
Марина Соловей
