Пряма мова.
Сьогодні, до Дня пам'яті Тараса Григоровича Шевченка, у Кременчуці, біля пам’ятника Кобзареві відбулися меморіальні заходи.
Участь у них прийняли керівники міста та райадміністрацій, РВА та райради.
Спочатку вони низько схилили голови і згадали обличчя та імена наших полеглих земляків, подякували їм за день сьогоднішній, а потім хор «Славутич» виконав Державний Гімн України.
Далі пролунали слова ведучої, що 211 років тому 9 березня 1814 року на ранній весні-провесні, коли природа чекає ласкавого леготу-вітру, тепла, сонця... народився видатний письменник, поет, драматург та художник, гуманіст та мислитель, титан духу і Пророк Тарас Шевченко.
У наші неспокійні й тривожні часи, коли нероздільно сплелися доля народу і життя його мови і культури, ми знову і знову припадаємо до живлющих джерел поезії Великого Кобзаря, черпаючи у ній снагу для своєї духовності, що єдиною зброєю безсмертного Шевченка було Слово, яке увійшло у його душу з колисковою піснею матері, могутніми Ритмами героїчних дум, задушевною мелодією дівочих зітхань, шепотом-розмовою вітру і козацьких могил.
За свої 47 років життя Шевченко став одним із найвидатніших людей України, був членом Кирило-Мефодіївського братства, активно протистояв радянській владі, через свою проукраїнську діяльність двічі перебував у засланні.
Тарас Шевченко - символ вільної думки, борець за права людини, вічний відсторонений від часу, чия творчість і досі вражає своєю глибиною та актуальністю. На шляху до свободи та гідності, який він прокладав через свої вірші та картини, ми бачимо натхнення та віру у краще майбутнє.
Він відіграв ключову роль у формуванні національної свідомості та ідентичності нашого народу. Його творчість сприяла укріпленню національної гордості, усвідомленню власної історії та культурного спадку. Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів.
Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Пройшло 211 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. А Всевишній дав нам у спадок мужність та відвагу боронити нашу землю. Ми доводили це віками. І сьогодні наші хоробрі захисники і захисниці ламають хребет найлютішому ворогові. То вже не за горами той час, коли повноводний і могутній визволений Дніпро - Славута понесе на своїх потужних вільних грудях радісну звістку про День нашої Перемоги до Чорного моря...
Після цих слів ведучої, хор «Славутич» виконав пісню «Реве та стогне Дніпр широкий!»
Далі Олена Діденко зазначила: «Нехай у кожного в серці панує та велика любов до України, до історії свого народу, яку проніс через своє життя Тарас Шевченко, бо і сьогодні він звертається до нас словами:
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.
І тільки тоді на оновленій землі врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати, і будуть люди на землі».
Бо лише «у своїй хаті - своя правда, і сила, і воля».
Олег Булашев
Відео Микити Ліцкевича
