Талановитий журналіст перші свої здібності проявив уже у 6 класі.
Сьогодні б журналісту, народному депутату України І-го скликання від Кременчука Вадиму Бойко виповнилося 57 років. Цій події допис присвятив Александр Урин:
«Cвітлій пам'яті Вадима Бойка (журналіста, народного депутата України І-го скликання від Кременчука), якому 5 листопада 2019 р. мало б виповнитись 57 років, присвячується цей пост. Вадиму назавжди буде лише 29, саме таким його запам'ятали ті, хто його знав та ніколи не змириться з тим, що він загинув у розквіті свого таланту журналіста та справжнього народного улюбленця. Нам дуже не вистачає його посмішки, розумності, неординарності, чуйності, рішучості та виваженості вже понад 27 років. 30 років тому, восени 1989 27-річного ст. редактора студії «Гарт» Вадима Бойка знали всі, особливо після сюжету «Контрольна для кременчуцького прокурора», який вийшов не тільки на УТ, а і у «Взгляді» ЦТ з коментарями В. Мукусєва та О. Політковського. Це відео ніяк знайти не вдається, тому надаю його опис із монографії: «На початку вересня 1989 р. Вадим Бойко із знімальною групою «Гарту» приїхав до Кременчука рятувати наш молодіжний політклуб та свободу думки. Зустрівся в кафе «Казка» з політклубівцями, взяв у них інтерв`ю. Наступного дня прокурор міста категорично відмовився журналістам молодіжної редакції УТ від коментарів власного припису (щодо закриття кафе «Казка» та заборони збиратись там політклубу «Пульс часу»), без погодження з керівництвом міськкому КПУ та сховався у себе в кабінеті.
Тоді Вадим зняв «єралашний» сюжет на уроці української мови у 6 класі школи №17. На його прохання вчителька Валентина Іванівна викликала до дошки учня, який виправив помилки в тексті, дослівно переписаного з прокурорського припису. Продовжити цю «роботу над помилками» було запропонували іншому учню, який «відмовився, але обіцяв це зробити іншим разом». Проте, «наступного дня» його місце за партою виявилось порожнім, а на запитання вчительки: «куди ж він подівся?», учні вигукнули: «злякався й не прийшов». Раптом в двері класу постукали, «з`являється голова учня-прогульника», який на запитання: «Ким хочеш стати?», відповів: «Прокурором!». Вчителька виправляє помилки у приписі, ставить двійку. Висновок в сюжеті робить вже в Києві молодий соціолог такий: «Двієчники стають прокурорами, а потім ухиляються від відповідальності за свою роботу». Матеріал був готовий вже наприкінці вересня, але після скарги прокурора Кременчука Ю.М. Бувайла керівництву УТ, де він повідомляв, що начебто Вадим Бойко зі своєю знімальною групою «ганявся за ним по місту й порушував правила дорожнього руху», було призначене службове розслідування, Вадима на місяць відсторонили від ефіру. Проте, керівництво «Гарту» та УТ-1 у листопаді 1989 р. дозволило все ж таки демонстрацію сюжету про конфлікт політклубу із прокурором Кременчука в «урізаному вигляді», без фрагменту у школі та «втечі прокурора» від відповідей на запитання журналіста Вадима Бойка в кабінет другого секретаря МК КПУ. Наступного дня матеріал під назвою «Контрольная для кременчугского прокурора» вийшов у повному обсязі в програмі «Взгляд» ЦТ на весь СРСР.
Резонанс був неймовірним, на пленумі ЦК КПУ перший секретар Полтавського обкому КПУ Олексій Мякота скаржився: «Ми працюємо денно і «ношно», а потім в якомусь «Гарті» всю нашу роботу нанівець! Вони там не гартують, а гарцюють!» Наступний випуск програми «Гарт» починається незвично: Вадим виїжджає на коні та звертається до глядачів так: «Вас вітає молодіжна студія «Гарц», пробачте, «Гарт»!», та дає короткий коментар до цього виступу О. М`якоти: «Що ж вони таке вночі роблять, може краще б вдень ділом займались?!». А ми будемо показувати реальні проблеми, подобається їм це, чи – ні».
На фото: В.Бойко в «Гарті», на коні розчинає свою програму в листопаді 1989 року, разом із своїми довіреними особами А.Гаркушей, О.Уріним та у барельєфі на вулиці його імені в Кременчуці)».
Нагадаємо, у Світловодську вшанують пам’ять відомого журналіста нардепа від Кременчука Вадима Бойка.
Олег Булашев
