Зараз все більшою популярністю серед міських жителів користується такий різновид відпочинку, як зелений туризм. Зовсім поруч із Кременчуком є локації, де мандрівникам пропонують не лише відпочити, а й відчути всі принади сільського життя.
Хтось скаже: навіщо їхати в село, якщо можна відпочити на дачі? Дійсно, з цим можна погодитися. Але якщо, по-перше, ця сама дача взагалі є, по-друге, якщо вона розташована в екологічно чистій місцевості та, по-третє, якщо відпочинок на дачі буде таким же повноцінним і цікавим, як у селі. Адже городяни обирають зелений туризм не лише для того, щоби пожити «іншим» життям на лоні природи, а й дізнатися щось нове, а то й зцілитися.
І якщо раніше витрати сіл на зелений туризм були зазвичай за залишковим принципом, то з розвитком об’єднаних територіальних громад (ОТГ) саме цей напрямок стали активно впроваджувати. Адже в багатьох ОТГ зрозуміли, що зелений туризм сприяє стабільному динамічному збільшенню надходжень до бюджету, дає додаткові робочі місця. І саме завдяки йому відроджується село, розвиваються інші сфери (транспорт, зв’язок, будівництву тощо). Не треба забувати, що, хочеш не хочеш, іде новий поштовх традиційної культури: народної архітектури, мистецтва, промислів. А саме всього, що складає місцевий колорит і приваблює відпочиваючих.
Музей хліба, етно-садиби і промисловий туризм
Це взяли на озброєння у Кременчуцькому районі, де створили Кластер зеленого туризму «П’ять перлин Дніпра». Учасниками його стали чотири ОТГ (Піщанська, Недогарська, Омельницька, Пришибська) та Білецьківська сільська рада. І не дарма – тут є чим здивувати гостей.
Так у Омельницькій ОТГ проклали туристичний маршрут, де пропонують подорожували за програмою: Музей хліба та Зразковий історико-етнографічний музей (в Омельницькій школі); Художня портретна галерея імені академіка В. І. Вернадського; екологічна стежина В. І. Вернадського; відвідування геологічної пам’ятки природи «Головкові кручі».
Кардинально інший напрямок туризму у Пришибській ОТГ – промисловий, на теренах Єристівського ГЗК.
А в Недогарській ОТГ в рамках сільського туризму пропонують насолодитися краєвидами Кременчуцького моря. Також там є конеферма, де всі бажаючі можуть покататися і поспілкуватися зі шляхетними тваринами.
Відразу два села Білецьківської сільради потрапили у Кластер зеленого туризму «П’ять перлин Дніпра». Це Білецьківка, де є садиба «Веселка» і Музей старожитностей. А також садиба «Кантрі Хауз» у Чечелевому. Її господиня Надія Михайлова добре відома кременчужанам – зі своїм етно-двориком вона є учасницею багатьох заходів у Кременчуці.
Родзинка сільського туризму в Піщанській ОТГ – пасіка спадкового бджоляра Миколи Гречаного. Він теж відома у Кременчуці людина: член спілки пасічників України, член гільдії медоварів, активний учасник усіх міських ярмарків. Чимало містян дегустувало продукцію Гречаного!
Поспати з бджолами і оздоровитися
Чим спадковий пасічник і його родина готова дивувати туристів, журналісти Кременчуцької газети протестували минулого тижня. До речі, того дня, коли ми завітали до Миколи і Оксани Гречаних, у їхній садибі було чимало гостей: у рамках презентації Кластера зеленого туризму «П’ять перлин Дніпра» сюди з’їхалися голови і представники ОТГ не лише Полтавщини, а й інших областей.
«Я пасічник у третьому поколінні. Із 6 років мій дід вводив мене у курс бжолярської справи», – говорить пан Микола і показує свідоцтво про бжолярський фах свого діда.
Тепер пасікою займається він із сином Євгеном і племінником Романом (сином сестри). Їхня пасіка вражає – понад 100 вуликів!
Все це потребує постійного догляду. А нещодавно ця кременчуцька родина пасічників обладнала кімнату на вуликах. І якщо для того ж Закарпаття сон на бджолиних вуликах уже не дивина, то в нашому регіоні вуликотерапію лише починають впроваджувати.
«Ми пропонуємо спробувати унікальну процедуру оздоровлення усього організму – сон на бджолиних вуликах. Ліжко-лежанка розміщене безпосередньо на вуликах в дерев’яному будиночку. Конструкція диво-вулика продумана так, що жодна бджола не може вжалити пацієнта», – говорить Гречаний.
А його племінник Роман Мирний розповідає, що сам полюбляє спати в будиночку над вуликами. І сон там дивний.
«Вуликотерапія базується на близькому контакті людини з бджолиною сім’єю. Через дрібну сіточку з бджолиного житла виходить чисте і цілюще повітря, наповнене мікрочасточками пилку, нектару, прополісу, воску та меду, створюючи в будиночку свій незвичайний мікроклімат. Тут заспокоюєшся і забуваєш про все», – розповідає чоловік.
Тим, хто хоче спробувати вуликотерапію, Микола Гречаний радить робити це вже наступного року. Оскільки зараз бджолині родини готуються до зими. А ось весна і літо – найкращий період. Рої набирають силу і, самі того не розуміючи, віддають її людині.
5 цікавих фактів про бджіл і бджільництво
Чи знали ви що:
- Бджолиний рій зимує у формі кулі. Всередині – матка, яку оберігають звичайні бджоли. Розмір кулі залежить від температури повітря: при холодах він – із людський кулак, та чим тепліше – збільшується.
- Велику кількість меду бджоли приносять, коли квітне акація. З 1 га квітів цього дерева бджоли можуть наносити тонну меду. Для порівняння: з гектару соняха – 50 кг.
- Носячи мед, бджоли буквально зтираються. У них зношуються лапки, крила. Найчастіше це трапляється під час медоносу з соняхів.
- Це забобони, що пасічниками можуть бути лише чоловіки. Голова Спілки пасічників Полтавщини – Наталія Трикаш (Кірячок). Вона разом із донькою має власну пасіку.
- У Кременчуці при ВПУ №7 діють курси, де навчають на бджолярів-столярів. Можна не лише навчитися вправлятися із бджолами, а й робити вулики для них.
Вже зовсім скоро, у жовтні цього року, Кластер зеленого туризму «П’ять перлин Дніпра» презентує туристичні маршрути Кременчуцького району в Києві. На всю Україну говоритимуть про початок розвитку зеленого туризму саме під Кременчуком. А для зручності планують видати спеціальний буклет з усіма вище перерахованими дивами. Всім, кого зацікавила ця тема, Кременчуцька газета планує розвивати її у наступних публікаціях.
Нагадаємо, під Кременчуком презентували маршрут зеленого туризму.
Фото Кирило Воронцов
Олена Ліпошко
