
Кременчужанка зараз перебуває в місті Приштині (столиця Косово) у рамках програми для українських журналістів.
Кременчуцька журналістка Ольга Прядко зустрілась із президенткою Косово Войса Османі.
Про це Ольга Прядко повідомила в Фейсбуці.
Кременчужанка зараз перебуває в місті Приштині (столиця Косово) у рамках програми для українських журналістів.
"Ну погодьтесь, не кожного дня трапляється, що твою дитину обіймає президентка Косово Войса Османі! А ще помітивши на ньому вишиванку каже : «Слава Україні!» Розпитує як йому в Приштині і притискає, і знову обіймає. Ця зустріч сталася вчора в рамках заходу до Міжнародного дня біженця і відкриття виставки української журналістки і художниці Людмили Маккей", - розповіла Ольга Прядко. (На головному фото син Ольги Прядко Ярослав із пані президенткою, авт).

Вона акцентує, що зараз Косово приймає та надає захист в своїй країні біженцям з України, Сирії, Афганістану, Північної Африки та багатьох інших країн. Косовари розуміють, що таке війна, і знають, що таке бути біженцями.

"Українська журналістка, і талановита художниця Людмила Маккей, Людмила Макей, яка, до речі, народилася в Світловодську, презентувала вчора, свою першу виставку картин «Квіти проти війни» в місті Приштина в Косово. Люда розказала,що ідея створення цього циклу робіт виникла вже тут в Приштині, де вона перебуває вже понад рік, і стала для неї своєрідною терапією.Це був її посилання: «Я жива і можу бути корисною, а Україна воскресне із руїн і знову розквітне!» А ще це важливий крок до солідарності України і Косова. Гроші від продажу цих картин підуть на підтримку українських журналістів і журналісток, які пережили полон.Зокрема колеги Людмили мелітопольської журналістки Ірини Левченко та її чоловіка, які наразі перебувають у російському полоні... Я мала вчора запрошення на цю виставку, то ж скористалась нагодою привітала Людмилу, та подарувала вже знаменитих в багатьох країнах світу котів від нашої кременчуцької журналістки, художниці, мандрівниці Олени Семенової Елена Семенова", - написала Ольга Прядко про виставку.
Світлана Павленко





























































