Активна сольна кар’єра артистки розпочалася не так давно. Утім прихильників її творчості у Кременчуці багато.
У Палаці культури «Нафтохімік» 27 листопада відбувся концерт Жанни Лтавської, яка запалила серця мешканців Кременчука. Разом з нею вони співали, танцювали та повноцінно насолоджувалися часом без тривог. Артистка, яка виступає у жанрі шансон, вітала своїх прихильників з днем народження, дарувала любимі пісні; у відповідь отримувала не тільки шалені оплески, а й букети з квітів.
А перед цим, ми поспілкувалися зі співачкою за лаштунками, привітавши у нашому місті.
- Ви вперше в Кременчуці чи були раніше?
- У Кременчуці в мене вже був сольний концерт, мабуть рік тому, десь так, в «Нафтохіміку».
- Можливо ще не всі наші мешканці знають про вас, розкажіть, як ви стали співачкою, коли відчули цей поклик, коли вперше вийшли на сцену?
- Я була маленька і вже співала - все життя своє співаю. Але писати пісні почала з 2022 року. Перша пісня «Вкрали цигани танк застарілий» пішла в народ, і пішла моя сольна кар'єра, активна. А до цього був пошук себе. Але я також співала, у мене були концерти, однак справжня Жанна Лтавська народилася у 2022-му, проєкт такий.
Сама собі пишу пісні, все роблю самостійно, зі своєю командою: немає ні продюсерів, нікого немає.
- У вас велика команда?
- Команда велика - це мої друзі, люди, які думають в тому ж напрямку, як і я, йдуть тією ж дорогою. Це люди творчості; люди, які створюють контент, пісні, концерти і так далі. Це не люди, які спонсорують.
- Ви для себе обрали жанр шансон. Чому саме шансон?
- По-перше, я його не обирала - він обрав мене (сміється). Тому що в Україні, як виявилось, такого направлення і такого стилю, як начебто і не існувало. Я почала писати в цьому жанрі, тому що він мені подобається, тому що до мене муза приходить і сама диктує мені тексти та музику вночі.
І вже потім, коли люди почали слухати, вони самі сказали: «Оце шансон, український шансон. І це є королева українського шансону». Не я сама себе так назвала, і не я собі корону ліпила на голову - це сказали люди… Якщо це сказав народ, я цією дорогою йтиму. Тому що я шукала себе в різних стилях, різних жанрах, а моя публіка сьогодні це показала, бо повний зал! Мені дуже, дуже приємно. Я буду й далі писати для вас.
- Зазвичай вважається, що шансон слухають більше чоловіки. На ваших концертах це видно? Кого з шанувальників більше?
- Зараз проблема з чоловіками - чоловіків, які ходять на концерти, дуже мало. А взагалі, якщо ми беремо статистику Ютуб, Інстаграм, інші соцмережі, то там, мабуть, всього 6-7% різниця між чоловічою та жіночою аудиторією. До речі, наймолодша аудиторія - це 10-16 років.
Ви сьогодні також побачите, коли дітки співають мої пісні. Дуже багато дітей співають мої пісні - це можна переглянути і в соцмережах.
- Як повномасштабна війна відобразилася на вашій творчій діяльності, якщо такі зміни відбулися?
- Повномасштабна війна, по-перше, - це біль всього українського народу і біль мого серця, моєї душі. В моєму репертуарі з 2022-го, коли розпочалася повномасштабна війна, з’явилися пісні не тільки про кохання, а й про наш час, воєнний час, втрати, біль про хлопців, дівчат ЗСУ. Пісня, яка звучить на кожному моєму концерті «З нами віра, Бог, з нами воля», присвячена Збройним силам України.
До речі, пісня «Вкрали цигани танк застарілий» - це та історія, коли роми вкрали танк! Вона є в нашій історії.
- У вас є пісні про кохання, як ви щойно сказали. А чи вільне ваше серце для кохання, чи воно вже кимось зайнято?
- Треба ж було спитати оце мене (сміється). Знаєте люди в соцмережі мене теж питають, чи зайнято ваше сердечко. Взагалі моє серце, як української співачки, вільне для всього українського народу, тому що моє кохання до пісні відображається в моєму коханні до мого слухача.
Я розумію, що ви питаєте про чоловіка, чи є в мене він, чи є кохана людина.
Щоб писати пісні про кохання, треба бути трошки десь закоханою, відчувати це. Але ж є й пісні про розриви - це також з життя.
Тобто буває, як серденько кохає, так воно десь і страждає… Тому я вічно в коханні (посміхається).
- Щоб ви побажали мешканцям нашого міста в такі важкі часи, під час обстрілів? Як знаходити себе, час для відпочинку, щоб мозок трішки відпочив?
- Як співає моя подруга, коли погано, пий чай з ромашкою. Я спочатку думала, що це таке собі, але потім спробувала - з ромашки чай треба пити і заспокоювати нервову систему. Це така трошки смішинка, але я що роблю?
Коли прокидаюся, я дякую Богові, дякую Збройним силам, і кажу: «Якщо ми сьогодні живі, здорові, ми повинні працювати на захист нашої країни, тобто, на підтримку ЗСУ. Ми повинні не падати духом, посміхнулися і пішли працювати, співати, творити.
Я також людина і можу впадати в депресію. Якщо я пишу пісні про кохання - це не значить, що я не засмучуюсь або не входжу в депресію. Мені допомагають мої люди, мої друзі, моя рідня, мені допомагають мої котики.
Друзі, зараз дуже багато котиків та собачок, які потребують вашої уваги, тому забирайте до себе в домівки, кладіть на животик, медитуйте і кажіть за все: «Дякую!» і все буде добре!
- Чи допомагаєте ви Збройним силам? Ця допомога окремій бригаді чи до вас надходять замовлення від різних частин?
- …Ми допомагаємо різним хлопцям, коли є звернення. Якщо це в моїх силах, то я допоможу повністю, якщо ні – частково. Кажу так, як є. Інколи до мене звертаються хлопці, щоб допомогти зібрати кошти, тоді ми всі з моїми підписниками стараємось закрити ці збори. Наразі, дай Боже нам мати копійку, і далі будемо закривати чи долучатися до тих зборів.
- Щоб ви побажали мешканця Кременчука?
- Я бажаю терпіння! Бажаю, щоб ви були завжди такі світлі, активні та класні. Я не те, що уособлюю всіх, як кажуть, в лиці Кременчуці, а я уособлюю всіх в лиці українців. Тому що я неодноразово приїжджаю сюди вітати людей з днем народження, на свята, на концерти, і я бачу, які тут всі класні люди. Миру, перемоги! Люблю вас! Дякую вам!
Нагадаємо, тендітна Жанна Лтавська запалила серця мешканців Кременчука піснями у жанрі шансон.
Олена Синтюрина
Фото авторки та Катерини Майдак
Відео Даніїла Пожитько
