«Тут було написано все», — каже засновник гурту «Probass ∆ Hardi» Артем Ткаченко про рідний Кременчук. Минулої суботи місто драйвувало під нову програму «Коріння», а напередодні виступу музикант поспілкувався з «Кременчуцькою газетою».
У інтерв’ю Артем розповів про «адреналін медитації», допомогу ЗСУ та те, чому сьогодні кожному з нас важливо відчувати власну базу, аби впевнено будувати майбутнє. Для нього цей виступ особливий, адже нова програма «Коріння» стартувала саме з рідного міста, з Кременчука, де було написано більшість значущих треків.
«Сьогодні зранку прокинувся і перша думка була — ми вдома. Це наше коріння, наша база», — зізнається музикант.
Перед початком репетиції ми запропонували Артему формат «швидких запитань», де немає часу на роздуми — тільки щирість та перші асоціації. Це дозволило зазирнути за лаштунки його внутрішнього стану перед стартом нової програми.
-
Коріння — це про силу чи про спокій? — Це про силу.
-
Одне слово, яке описує вашу нову програму? — Надможливості.
-
Сцена сьогодні — це адреналін чи медитація? — Це адреналін медитації. Саме так.
-
Обов'язковий ритуал перед виходом? — Є, але зараз буду його змінювати, бо у нас «новий літак» (нова програма) іде.
-
Трек, який слухаєте, коли треба зібратися? — Маю підбірку на YouTube. Це ньюскульний реп на олдскульному вайбі.
-
Найзворушливіша реакція слухачів? — Коли люди їдуть на концерт з іншого міста. Це вражає щоразу.
Від культурного коду до маніфесту спротиву.
Артем Ткаченко розповів про те, як народжуються треки-символи, чому війна змусила кожного «перегрузитися» та чому саме зараз важливо знайти свій власний початок, щоб мати майбутнє.
Ваш трек «Доброго вечора, ми з України» став культурним вибухом. Чи не було страху, що він залишиться єдиним таким гучним хітом?
Ні, я ніколи про це не думав. Не було страху, тому що я ставлюся до кожного треку як до окремого проєкту. От закінчив — і вже неважливо, що буде з ним відбуватися далі: як він житиме, чи матиме успіх, чи ні. Відразу приходить розуміння, що треба робити далі. І починається новий проєкт. Коли воно так іде — проєкт за проєктом — то особливо за ними й не слідкуєш. Але є треки, які, я вважаю, заслуговують на більшу увагу.
А чому, на вашу думку, саме ці слова і цей біт стали популярним саундтреком спротиву?
Це енергетична історія. Коли ми взагалі його писали, сама ідея та бажання створити трек полягали в тому, що ми хотіли репрезентувати себе як українців в електронній музиці. Це була принципова позиція: щоб нас упізнавали за музичною ознакою. Це було таке першоджерело. Звісно, після повномасштабного вторгнення настрій і посил змінилися, тому що змінилися ми самі, але це все одно залишається репрезентацією українців у світі.
Чому саме «Коріння»?
Ну дивіться, ми всі перезавантажилися так чи інакше — хтось більше, хтось менше, але всі. Прийшло розуміння того, що, як виявилося, все вже не так, як було раніше. І коли ти зрештою бачиш свою базу, свою основу, ти повністю відчуваєш, хто ти є, яким ти був і чому раніше все йшло не так. Тоді коріння набуває значення. Це як дороговказ — історія, яка тебе направляє і веде прямо. Це дуже важливо, і я всім раджу звернути на це увагу. Я не про те, що там треба просто шукати соє коріння. Коріння — це не про етнопошуки, це про тебе самого: ти маєш просто зрозуміти свій початок.
Чим ця програма принципово відрізняється від попередніх?
По-перше, буде багато нових треків, які ще ніхто не чув. Плюс, мені здається, що сам настрій програми має передати наш меседж: той, хто має коріння — має й плоди. І другий меседж, на дуже важливу тему: у нас є минуле, у нас є майбутнє, і це формує наше теперішнє. Це дуже важливо, просто подумайте про це. Ці дві речі визначають нашу поведінку зараз і також формують те, як усе відбуватиметься далі.
Як змінилася динаміка всередині гурту?
Війна сильно впливає. Не всі «вивозять», і ми це вже побачили на практиці. Але я вдячний кожному, хто був і є поруч. Кожен зробив свій внесок у спільну ідею.
Артем наголошує, що сьогодні неможливо творити музику поза «інформаційною бульбашкою» війни, тому кожен виступ має чітку благодійну мету та допомогу бригадам ЗСУ.
Концерт має благодійну складову. На що збираєте цього разу?
Ми завжди комусь допомагаємо. Сьогодні працюємо з двома бригадами: для однієї збираємо кошти, а іншу вітаємо із завершенням нашої попередньої активності, що була спрямована на допомогу дітям. Тому, скажімо так, щодо всієї музики та посилу нашого гурту під час війни — ми не можемо одягати рожеві окуляри. Як на мене, дуже дивно писати музику, яка перебуває поза цією інформаційною бульбашкою. Але, знову ж таки, я не кажу, що ми маємо постійно бути в пригніченому стані чи носити лише "груз". Всі ми люди, настрій може бути різним, але ми зобов'язані розуміти контекст. Це дуже важливо.
А наскільки для вас важливо поєднувати мистецтво і реальну допомогу? Це ваша внутрішня потреба?
Так, це соціальна позиція, по-перше — як людини, як громадянина. По-друге, ми вже маємо багато історій про те, як музика допомагала не тільки морально чи духовно, а й фізично — тобто грошима.
І я скажу, що зараз збори йдуть не так активно, як раніше, але у 2022, 2023 і навіть у 2024 роках суми були дуже великі. Можна було дійсно зібрати кошти й надати реальну допомогу: причому ти сьогодні купуєш, завтра передаєш, а післязавтра вона вже працює на передовій. І це дуже класно. Коли ми відчули це вперше — наш такий великий збір, де ми акумулювали солідні кошти, — це надзвичайно надихнуло. Ми зрозуміли, що, окрім духовної підтримки (яка теж дуже потрібна, повірте мені), ми допомагаємо ще й фізично».
Ви виступаєте у рідному місті. Які відчуття?
Це дуже відповідально, ми всі хвилюємося. Але прокинутися зранку з думкою «я вдома» — це класно. Це і є наше коріння. Більшість треків, включно з «Доброго вечора...», були написані саме тут, у Кременчуці.
Яку головну емоцію має винести глядач після шоу?
Я хочу, щоб люди вийшли з залу і відчули гордість за те, ким вони є. Щоб кожен сказав собі: «Я пишаюся тим, що я — українець».
Кременчужанин, відомий у світі діджей Probass та НАОНІ Оркестра, дали концерт у Києві
Кременчуцький діджей PROBASS разом з HARDI випустили трек на вірш Шевченка
Експеремент зі звуком та сенсами: кременчуцький діджей Ткаченко записав новий трек з HARDI "Кропива"
Валерія Макряшина
Відео редакції
