Як працює «Власна справа» у Кременчуці та районі
Відкрити власну справу, розвивати її та перетворювати ідею на повноцінний бізнес — можливість, для реалізації якої підприємцям потрібні не лише рішучість і професійні навички, а й фінансова підтримка. Одним із інструментів такої підтримки в Україні є державна грантова програма «Власна справа», яка допомагає українцям започатковувати та розвивати підприємництво.
У вересні 2026 року програму оновили, розширивши можливості фінансування бізнесу. Тепер вона передбачає два окремі напрями: започаткування нового бізнесу та масштабування вже діючого. За оновленими умовами максимальний розмір гранту на започаткування становить до 500 тис. грн, а на масштабування — до 2,5 млн грн.
Як ці інструменти вже працюють на практиці та що вони можуть дати місцевим підприємцям, «Кременчуцькій газеті» розповіла підприємиця Валентина Черевко.
Вона розвиває власну справу у сфері естетики та подології — студію The Nail Lounge.
Від державної служби до нігтьового сервісу
«Я починала з естетики й майже випадково потрапила в нігтьовий сервіс. До цього вже здобула вищу економічну освіту за фахом бухгалтера та 15 років пропрацювала на державній службі. Перебуваючи в декретній відпустці з догляду за дитиною, вирішила закінчити курси манікюру — так і почався мій шлях у цій сфері», — розповідає Валентина Черевко.
Вона пригадує, що ще в школі мріяла стати стоматологом, але через обставини обрала економічний напрям.
«Коли почала займатися педикюром, до мене приходили клієнти старшого віку з різними проблемами стоп і нігтів. Я зрозуміла, що хочу знати більше, тому почала вивчати подологію. Спочатку я просто працювала для власного задоволення й навіть не думала про створення студії. Велику роль відіграла підтримка сестри, яка завжди вірила в мене. Після її смерті я переосмислила багато речей і вирішила рухатися вперед, адже зрозуміла, що більше не хочу боятися змін», — розповідає підприємиця.
Не лише догляд, а й емоційне перезавантаження
Валентина Черевко прагнула створити не просто студію догляду за нігтями, а простір, куди клієнти приходитимуть не лише за процедурами, а й за комфортом та емоційним відновленням. Цей задум відображають і назва закладу, і підхід до роботи з відвідувачами.
«Назву студії The Nail Lounge я придумала ще на початку роботи в нігтьовому сервісі. Мені хотілося створити простір, де людина могла б не лише отримати якісну процедуру, а й розслабитися та відпочити. І, судячи з відгуків клієнтів, нам це вдалося. Вони часто кажуть, що приходять до нас не тільки за процедурами, а й за емоційним перезавантаженням. Я не хотіла створювати клініку, куди люди бояться йти через складні проблеми зі стопами та нігтями. Ми намагаємося пояснювати кожному клієнту, що відбуватиметься під час процедури, заспокоювати його та працювати максимально делікатно, без зайвої травматизації», — говорить Валентина Черевко.
Державний грант як можливість для розвитку
Згодом підприємиця почала цікавитися можливостями масштабування бізнесу. Дізнавшись про грантову програму «Власна справа», вона вирішила спробувати отримати фінансову підтримку для розвитку студії.
«Чесно кажучи, не дуже вірила, що зможу його отримати, адже в нашому місті вже працює чимало студій. Бізнес-план писала самостійно: розробляла стратегію, прораховувала витрати та можливості використання грантових коштів. Найскладніше було планувати в умовах, коли через ситуацію в країні неможливо точно знати, що буде завтра. Коли грант схвалили, я не стільки зраділа, скільки зрозуміла: тепер потрібно працювати ще більше. Отримані кошти дозволили придбати обладнання, на яке самостійно я, можливо, ще довго не змогла б заробити», — зазначає Валентина Черевко.
Підприємиця спрямувала грантові кошти на придбання обладнання для студії та створення двох робочих місць. Серед покупок — техніка для стерилізації інструментів, обладнання для майстрів манікюру та ноутбук для організації роботи й запису клієнтів.
«Найважливішою покупкою став автоклав, який забезпечує стерилізацію інструментів під температурою та тиском. Також придбали крісло з електричними підйомниками, обладнання для пакування стерильних інструментів, фрезери та витяжки для майстрів манікюру. Для адміністративної роботи придбали ноутбук, адже ми використовуємо CRM-систему для запису клієнтів і ведення робочих процесів.
За умовами гранту потрібно було створити два робочі місця. Я розуміла, що мені необхідний адміністратор, який стане моєю правою рукою. На щастя, вдалося знайти Анастасію, яка допомагає в роботі. Друге робоче місце створили для майстра манікюру», — розповідає пані Валентина.
Плани на розширення та залучення нових фахівців
Валентина Черевко не планує зупинятися на досягнутому. У майбутньому вона хоче розширити студію, облаштувати окремі приміщення для подологічних процедур і стерилізації, а також залучити фахівців суміжних напрямів.
«Зараз я бачу, що студія потребує подальшого розширення. Хочеться облаштувати окремий кабінет для подологічних процедур, окрему стерилізаційну та залучити нових фахівців. Зокрема, потрібні спеціаліст з ортопедичних устілок, масажист, реабілітолог, дерматолог, травматолог і хірург. Бувають випадки, коли проблеми з нігтями вже настільки запущені, що без консультації хірурга не обійтися», — розповідає Валентина Черевко.
Робота в екстремальних умовах
Війна та перебої з електропостачанням стали ще одним викликом для бізнесу. Щоб студія могла працювати навіть під час відключень, Валентина Черевко подбала про резервне живлення.
«Спочатку в приміщенні майже не вимикали світло, але після аварії на трансформаторі ситуація змінилася. Тому минулого року придбали електростанцію, а цього року замінили її на потужнішу, щоб забезпечити роботу студії», — розповідає підприємиця.
«Перший раз страшно, а потім стає цікаво»
Валентина Черевко радить іншим підприємцям не боятися подаватися на грантові програми. За її словами, отримана підтримка стала не лише фінансовою допомогою, а й додатковою мотивацією розвивати бізнес, створювати робочі місця та рухатися вперед навіть у складних умовах війни.
«Підприємцям, які вагаються, чи подаватися на грант, я б радила спробувати. Як я кажу своїй доньці: “Перший раз страшно, а потім стає цікаво”. Коли ставиш перед собою завдання й досягаєш його, з’являється бажання рухатися далі. Дехто вважає, що працювати з державними грантовими програмами складно. Але якщо ви хочете розвивати власну справу, це можливість отримати фінансову підтримку, створити робочі місця й водночас виконати свої зобов’язання перед державою. Для мене грант став своєрідним поштовхом, який не дозволяє зупинятися. Звичайно, через обстріли та загальну ситуацію в країні буває непросто. Але я розумію, що відповідаю за двох працівників, маю зобов’язання за грантом і водночас займаюся улюбленою справою. Це мотивує продовжувати роботу. Надалі планую розширювати команду й розвивати студію. Є також запити на навчання, і я замислююся над викладацькою діяльністю. Поки що не готова повністю залишити практичну роботу з клієнтами, адже подологія мені справді подобається. Але я не виключаю, що з часом зможу передавати свої знання іншим», — говорить Валентина Черевко.
Історія підприємиці — приклад того, як грантова підтримка може стати одним із інструментів реалізації бізнес-ідеї. Досвід Валентини Черевко дає змогу поглянути на програму «Власна справа» не лише через цифри та умови участі, а й на прикладі конкретного бізнесу в Кременчуці.
Скільки підприємців скористалися програмою «Власна справа» у Кременчуці та районі
З початку 2026 року програмою «Власна справа» скористалися 68 підприємців із Кременчука та Кременчуцького району. Про це на запит «Кременчуцької газети» повідомили у Кременчуцькій філії Полтавського обласного центру зайнятості.
До 1 вересня 2026 року найчастіше підприємці отримували гранти в розмірі 350 тисяч гривень. Найменша гранична сума гранту становила 100 тисяч гривень. Серед учасників програми представлені різні сфери діяльності. Найпопулярнішими напрямами бізнесу в Кременчуці та районі є торгівля, громадське харчування, виробництво та сфера послуг, а також інші види підприємницької діяльності.
Гранти для ветеранів і переселенців: скільки людей отримали підтримку
У Кременчуці та Кременчуцькому районі грантовими програмами для започаткування та розвитку власної справи користуються також ветерани й внутрішньо переміщені особи. З початку 2026 року підтримку в межах урядових грантових програм отримали п’ять учасників бойових дій та п’ять внутрішньо переміщених осіб.Загалом із 2023 року фінансову допомогу на реалізацію бізнес-ініціатив отримали 17 учасників бойових дій та членів їхніх родин. Ще 22 внутрішньо переміщені особи скористалися такою підтримкою з 2022 року.
Через що можуть відмовити у гранті ?
У наданні гранту за програмою «Власна справа» можуть відмовити з кількох причин. Серед них — помилки або недоліки в бізнес-плані, зокрема відсутність витрат на зарплати працівникам чи сплату податків, а також сумнівні очікувані результати роботи майбутнього бізнесу. Причиною відмови можуть стати й проблеми з документами: неповні або недостовірні дані, невідповідність заяви вимогам законодавства чи неправильний електронний підпис. Також враховують ділову репутацію заявника, наявність податкового боргу та можливі обмеження для отримувача гранту.
Відмовити можуть і тим, хто не пройшов співбесіду або не погодив її дату й час протягом двох днів після повідомлення. Перешкодою також можуть бути порушення умов попереднього грантового договору чи неврегульовані зобов’язання перед державою за іншими грантовими програмами.
Чи діятиме програма «Власна справа» у 2027 році?
Інформація про те, чи продовжить діяти програма «Власна справа» у 2027 році та на яких умовах можна буде отримати грант, стане відома після офіційного затвердження відповідних нормативних документів і оприлюднення нових правил. Наразі конкретні розміри грантів та умови участі на наступний рік не визначені в наданій відповіді центру зайнятості.
Проєкт «Власна справа» (частина урядової ініціативи єРобота) є українською державною програмою, проте вона тісно пов'язана із підтримкою та фінансуванням з боку Європейського Союзу. Значна частина грантових виплат у межах проєкту «Власна справа» забезпечується за рахунок міжнародної донорської допомоги. Європейський Союз є одним із найбільших фінансових донорів України. Кошти, які ЄС спрямовує до державного бюджету України для підтримки економічної стабільності.
Олена Ліпошко
Фото Валентини Черевко і ілюстративні
