Героям Слава!
Піщанська громада провела в останню путь Романа Покутнього, який загинув, захищаючи Україну. Військовослужбовцю було 50 років. Він служив оператором безпілотних систем у військовій частині А4948.
Про це повідомляє Піщанська сільська рада
Роман Покутній народився 23 грудня 1975 року в Кременчуці. Навчався у Кременчуцькій загальноосвітній школі №18. З дитинства був допитливим і різнобічним: захоплювався математикою та англійською мовою, а також мав хист до музики.
Він закінчив музичну школу по класу акордеона, виступав у складі ансамблю «Світанок» Будинку культури «КрАЗ», граючи на акордеоні, балалайці та ксилофоні.
У цивільному житті Роман був майстром на всі руки та працював у будівельній сфері. Допомагав старшому братові у будівництві, завжди був готовий підтримати рідних і близьких. Його знали як добру, спокійну й урівноважену людину, яка ніколи нікому не відмовляла в допомозі.
Роман щиро любив життя, захоплювався риболовлею та збиранням грибів, любив грати у футбол і навчив цієї гри молодшого брата. Також умів в'язати на спицях.
Він був турботливим: доглядав маленьких племінницю та племінника, водив молодшого брата до дитячого садка й на танці. Був люблячим сином для батьків і понад усе кохав свою доньку Таню.
17 лютого 2026 року Романа Покутнього призвали на військову службу. Він служив у званні солдата, був оператором безпілотних систем у військовій частині А4948.11 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Сергіївка Покровського району Донецької області життя Романа обірвалося.Він віддав життя за мирне майбутнє України, залишившись до останнього вірним військовій присязі та українському народові.
У скорботі залишилися батько й мати, донька Таня, цивільна дружина та рідні брати.
Виконавчий комітет Піщанської сільської ради висловив щирі співчуття родині, близьким і побратимам загиблого.Мужність і відданість Романа Покутнього Україні назавжди залишаться в пам’яті земляків.
За матеріалами джерела
