Пряма мова.
У Кременчуці з’явилося нове яскраве графіті, яке, безумовно, приверне увагу містян, бо воно робить із закинутої будівлі колишньої дезстанції майданчик для майстрів стріт-арту.
Автором цього муралу, який з’явився на не дуже привабливих каракулях та малюнках, став Даніїл Березянський — син депутата міської ради Олександра Березянського.
Хлопець зовсім нещодавно почав захоплюватися вуличним мистецтвом, але вже втілив одну зі своїх ідей на стіні закордоном, і тепер малює у рідному місті.
Його робота — не просто вуличне оздоблення, а справжній художній вислів, який поєднує яскраві кольори, емоції та смисли. Сьогодні журналісти поспілкувалися з художником та його батьком.
Олександр Березянський каже, що син почав малювати десь з п'яти років і робив це на графічних планшетах. Тоді він малював персонажів настільки ігор. Побачивши це батьки віддали дитину в одну художніх студій, де вивчав у тому числі 3Д малювання.
Коли почалася війна, Даніїл виїхав з-за кордону України і не кинув малювання. Він телефонував батьку і просив придбати йому балончики з фарбою для малювання в Україні, бо закордоном вони дорого коштують.
Саме закордоном місцева влада в бельгійському місті Гент дозволила розмалювати стіну.
«Там не так, як у Кременчуці або в Україні - малюй де хочеш. Там є певні місця. Там якщо ти не будеш малювати за межами певних місць, то будуть дуже великі штрафи в сотнях євро. Йому дозволили малювати стіну, він дуже довго малював стіну і згодом це помітили…
Дуже багато своїх робіт він викладає в TikTok.
Спочатку йде ескіз певний малюнок. Він його малює в зошиті, придумує. Потім він цей зошит бере з собою і переносить це, що він напланував - на стіни»,- каже батько юного художника.
Далі він розповів, що після повернення Данііла в Україну вони відразу придбали балончики з фарбами і зрозуміли, що слід знайти місце для стріт-артіd.
«Він каже: «Може тут намалювати? Може на якомусь заборі намалювати?» У нас дуже багато місць, але люди подумають, що ми паплюжимо зовнішній вигляд.
Я подзвонив певним директорам великих промислових підприємств, кажу: «Якщо потрібно вам десь прикрасити якусь стіну, намалювати стріт-арт на замовлення, ми можемо просто безкоштовно, це зробити, щоб дитина це відтворила на вашій території.
Завтра будуть відповідні перемовини, то може десь, щось і вийде», - каже Олександр Березянський і по його очах можна побачити, як він пишається сином, який без повноцінної художньої освіти втілює свої творчі задумки у життя.
Сам юний майстер, якому виповнилося 11 років, каже, що обожнює малювати Графіті і переважно він малює у стилі Hard style.
А саме натхнення прийшло до нього, коли він спостерігав за подібними митцями у Тік-тоці. Саме тоді він подумав: «Я хочу цим займатися!»
Даніїл спочатку почав малювати на папері, а потім, коли перший раз повернувся в Україну, намалював вже малюнок і на стіні.
«Я вже малював десь приблизно 5 малюнків на стіні в Україні.
Цей стиль називається Hard style. Раніше я працював у другому стилі, який називається Bubble style. Там букви не різкі, а такі більше, як кружечки»,- каже митець. Вже розглядаючи його роботу будівлі колишньої дезстанції запитуємо, що ж намальовано на стіні і скільки майстер працював над цією роботою?
«Я працював над цією роботою приблизно 2 години. І тут намальований мій нікнейм - Dicus. Це мій нікнейм. І ці букви, які я намалював, теж я створював», - з гордістю каже Даніїл.
«На малюнку ми бачимо не лише букви, а й цифри. Що вони означають?», - запитуємо ми.
«18:44. Саме в цю годину ми закінчили малювати це чудове графіті, а 21:45 це просто моя улюблена цифра, яку я не завжди використовую у своїх роботах.
Тут ще є мій тег. Він високо над роботою. Я намалював такий великий тег, щоб люди, які будуть тут гуляти, розуміли, що це мій тег і я малював ці букви на цьому графі. Це - підпис автора», - каже художник.
«Скажіть, чи дороге це задоволення? Скільки коштує такий малюнок в середньому по фарбах?»,- запитують у юнака журналісти.
«Ось такий балончик Bucack коштує 226 гривень. На цей малюнок я використав приблизно 4 балони і один балон на набросок, який я теж довго малював. Довше, чим зафарбувати. Тож цей малюнок виходить мені десь 800 гривень», - відповідає художник.
«Які плани у тебе на майбутнє?», - запитують представники медіа.
«На майбутнє я планую покращити свій скіл (навички) у графіті малюнках та вже малювати дуже гарні та позитивні, добрі та яскраві малюнки, які будуть, я думаю, дуже красиві», - резюмує юнак.
І справді, такі ініціативи надихають. Адже покинута споруда, яка довгі роки лишалась "мертвою зоною" в міському просторі, тепер отримала нове дихання — завдяки мистецтву, завдяки дитячій мрії, підтриманій родиною. Це не просто яскравий малюнок — це приклад того, як навіть маленькі кроки можуть змінити обличчя міста, зробити його живим, відкритим до творчості та самовираження.
Можливо, графіті Даніїла стане першою ластівкою у перетворенні Кременчука на простір, де молоді художники зможуть творити легально, не ховаючись, а навпаки — отримуючи підтримку та майданчики для реалізації. І в цьому — роль не лише дітей, а й дорослих, чиновників, підприємців, батьків. Бо розвиток культури починається з довіри — до ідей, до молоді, до міста, яке може бути не лише функціональним, а й натхненним.
Олег Булашев
Відео Микити Ліцкевича
