Нападників суд відправив за ґрати.
Колегія суддів Крюківського районного суду м.Кременчука у відкритому судовому засіданні розглянули справу стосовно Івана* - раніше судимого уродженця селища Градизьк, Глобинського району, Полтавської області, вірмена, громадянин України, освіта середня, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.185 (Крадіжка) ч.2, 185 ч.3, 28 9 Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією) ч.1, 115 (Умисне вбивство) ч.1 Кримінального кодексу України. А також Антона – уродженця селища Градизьк, Глобинського району, Полтавської області, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, раніше не судимий, у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 185 (Крадіжка) ч.3, 28 (Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією) ч.1, 115 (Умисне вбивство) ч.1 Кримінального кодексу України.
Про це йдеться у вироку суду, який розміщено у Єдиному реєстрі судових рішень.
26 грудня 2018 року у вечірній час, Антон та Іван, діючи за попередньою змовою між собою, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до будинку, де демонтували та таємно викрали майно, що належить потерпілому. А саме: чавунну плиту та шість чавунних батарей опалення, загальною вагою 335 кг, після чого з місця вчинення злочину зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2 тис 154 грн 05 коп.
Вони ж в інший день знаходились спільно із Максимом на горищі приміщення спортивної зали не діючої школи, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у них виник умисел на умисне протиправне позбавлення життя потерпілого. Із цією метою Іван наніс удари руками стиснутими у кулак та ногами в область голови та тіла Максима, від чого останній впав на спину. Після цього нападник умисно наніс множинні удари в область голови потерпілого цеглиною, яку знайшов на місці події, та яку в подальшому передав Антону та наказав добити потерпілого.
Антон продовжуючи злочинні дії, побачивши, що потерпілий подає ознаки життя, взяв до правої руки цеглину, яку отримав від Івана та умисно наніс Максиму не менше трьох ударів цеглиною по голові та обличчю.
Таким чином, своїми умисними діями чоловіки , без попередньої змови, спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому тім`яної кістки зліва, субарахноїдального крововиливу в тім`яну, скроневу, частково лобну долі лівої півкулі головного мозку, забійних ран м`яких тканин голови лівої тім`яної ділянки голови, крововиливів в м`які тканини голови з внутрішньої сторони в тім`яні ділянки голови зліва, скроневі м`язи зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, а в даний час привели до смерті, тілесні ушкодження у вигляді субарахноїдального крововиливу правої долі мозочка, чотирьох забійних ран тім`яної ділянки голови, крововиливів в м`які покрови голови з внутрішнього боку з права, правий скроневий м`яз, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення та тілесні ушкодження у вигляді шести забійних ран лобної ділянки, двох забійних ран скроневої ділянки, двох забійних ран лівої половини обличчя, гематоми: підглазничної ділянки зліва, верхньої та нижньої повік лівого ока, правої білявушно - жувальної ділянок, передньої поверхні правої вушної раковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер на місці вчинення злочину.
Іван побачив поряд з потерпілим мобільні телефони «Fly FF 180» та «NОКІА Х2». Він їх викрав.
Обвинувачений Антон свою вину у вчиненні встановлених судом злочинів фактично визнав повністю, суду пояснив, що при зустрічі із Іваном він йому розповідав, що поряд із його будинком є будинок, який занедбаний та у якому ніхто не проживає. Згодом, десь перед Новим 2019 роком, в ході спілкування з Іваном, вони вирішили зайти до цього будинку і, можливо, щось вкрасти. Там вони виявили, що двері до будинку прикриті, однак замок на дверях відсутній. Вони зайшли всередину та взяли шість батарей опалення і чавунну плиту. Інших речей не брали. За декілька разів, вони перенесли ці речі до нього додому. Через два - три дні викрадене перевезли до пункту прийому металу.
Іншим разом у одному з кафе Градизька до обвинувачуваних підійшов потерпілий, якого він до цього не знав і попросив пригостити його горілкою, так як грошей мав обмаль.. Вони пригостили потерпілого горілкою та випили з ним, після чого спілкувались. Потім Максим почав ображати честь та гідність Антона, ображав його покійну матір. Він неодноразово попереджав потерпілого, щоб той такого не казав, однак той не реагував. Також він почув, що Іван збирався їхати із потерпілим до Кременчука.Потім вони вирішили вирішили йти додому, а потерпілий пішов з ними. По якій причині потерпілий пішов з ними йому не відомо. Максим з Іваном йшли попереду і про щось розмовляли, а Антон йшов позаду них. Потерпілий був у стані сильного алкогольного сп`яніння та падав на дорогу. Потерпілий із Іваном звернули із дороги та пішли до будівлі непрацюючої школи, а він пішов за ними, так як недалеко проживає. Максим з Іваном зайшли до приміщення школи та піднялися на третій поверх, а потім зайшли на горище, а він йшов позаду них. Підійшовши ближче він почув, що між чоловіками зав’язалася сварка, Іван вдарив потерпілого рукою у область обличчя. У них з собою були вареники і Антон подумав, що вони залізли на горище, можливо, щоб іще випити. Антон побачив, що потерпілий впав. Іван взяв Максима за комір однією рукою, а другою наніс в область голови потерпілого близько 5 ударів. Коли Анто підійшов, то потерпілий лежав обличчям вниз та біля обличчя було видно кров, при цьому Іван сказав йому: «Добий його». Антог взяв шмат червоної цеглини і наніс нею близько п`яти ударів у область потилиці потерпілого. Це він зробив із помсти за нанесені йому потерпілим образи, при цьому вбивати його не хотів. Антон вийшов із приміщення школи, а через декілька хвилин після нього вийшов Іван. Коли вийшли з приміщення, Іван показав два мобільних телефони, та запропонував взяти собі один, Антон відмовився. Будь - якої домовленості між чоловіками на вбивство не було та умислу позбавляти життя потерпілого він не мав.
Обвинувачений Іван вину у вчиненні встановлених судом злочинів визнав частково, суду пояснив, що із потерпілим він був знайомий десь два місяці до вказаних подій і той взяв у нього в борг 300 грн, які обіцяв повернути до Нового року. Із цього приводу між ними конфліктів не було. Він розповів,що того дня у кафе Максим попросив його покурити разом канабіс. Максим вказану розмову між ними не чув. Вони пішли до непрацюючої школи та піднялися та третій поверх. Чому Антон пішов за ними, він не знає. Потерпілий був у стані сильного алкогольного сп`яніння та падав на дорозі. На горищі вони шукали пристрій, щоб покурити канабіс, та не знайшли. Максим почав висловлювати своє незадоволення та образи в адресу Івана. Це йому не сподобалось та він наніс потерпілому два удари правою рукою у область щелепи, від чого потерпілий впав на підлогу. Потім він взяв лівою рукою потерпілого за комір та наніс ще два удари правою рукою у область щелепи. Від цього у потерпілого із рота почала текти кров, втратив свідомість та харчав. Іван взяв у потерпілого два мобільні телефони, які випали із кишені, в якості повернення боргу і в цей час до них підійшов Антон. Він у Івана запитав, за що ударив потерпілого, відповів - за нецензурну лайку. В цей час Антон взяв на місці із кучі будівельного сміття шматок цеглини, а він, в свою чергу, сказав : «Не бий його» та почав рухатись до виходу із горища. «Добий його» не казав. Після цього Антон почав бити цеглиною потерпілого по голові. Після цього він спустився на перший поверх, де зустрів двох неповнолітніх і взяв цигарку, а потім знову піднявся на третій поверх, і вони по черзі із Антоном вийшли із приміщення школи.
Суд ухвалив визнати винуватим обвинувачуваного Івана у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, ст.ст. 28 ч.1, 115 ч.1 КК України та та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 12 років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, обраний відносно обвинуваченого 1 запобіжний захід - тримання під вартою .
Початок строку відбування покарання рахувати з 03 січня 2019 року.
Суд ухвалив визнати винуватим обвинувачуваного Антона у вчиненні злочинів передбачених ст. 182 ч.2, ст.ст. 28 ч.1, 115 ч.1 КК України та за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання рахувати з 03 січня 2019 року.
Вирішили стягнути з обвинувачуваних на користь матері загиблого по 100 тис грн зкожного в рахунок відшкодування моральної шкоди.
А також стягнути з Івана на користь держави 5 тис 944 грн 16 коп витрачених на проведення судових експертиз по кримінальному провадженню, з Антона - 5 тис 372 грн 16 коп.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області.
Антоніна Озерна
* Всі імена вигадані
