Дівчина бачила жахи війни, але вірить у перемогу України.
Кременчужанка Карина Тимошенко не очікувала, що у думках писатиме листа своєму прадіду Володимиру Санькову. Однак власні жахливі спогади та недитячі міркування, якими вирішила поділитися з дідусем, якого вже давно немає поряд, записала на відео.
Карина зазначає, що про Другу світову війну, учасником якої був її дідусь, їй розповідали мама та бабуся.
«Вони переказували твої історії про ту війну. Про ту страшну війну. Але я не думала, що це може бути і зі мною», - каже маленька кременчужанка.
Вона розповідає прадіду, що разом з рідними виїжджала до Німеччині, бо тікали від війни. Цікаво, що цього разу зокрема саме ця країна допомагали українцям у важки часи.
«А хто напав? Росія. Як у пісні – рівно о 4-ій ранку Київ почали бомбити. Не віриш? І я не вірили. Я думала, що більше не буде воїн. Але це війна, це дуже страшно. Снаряди, танки, вибухи – все це я бачила», - пригадує маленька городянка.
Дівчина припускає, що саме дідусь, напевно, був ангелом-охоронцем та допоміг їм поїхати за кордон.
Зараз вона вже повернулася до дому, бо тут на неї чекав тато. Але війна триває.
«Постійно летять ракети. Вони вбивають людей і дітей, руйнують дома», - розповідає дівчина дідусеві.
Маленькій Карині хочеться повернутися до звичайного життя: ходити на гімнастику, танці, зніматися у кіно, а не прислуховуватися до сирен.
«Я вірю в нашу Перемогу, вірю в наше ЗСУ і що ми знову житиме під мирним небом. Треба тільки трохи почекати», - лунає з вуст Маленької кременчужанки.
Любов Мирна
