З якими труднощами стикаються молодята? Як зараз подати заяву до РАЦСу? Відповіді на питання та весільні історії збирала наша редакція.
На карантині важко пройти майже всі стадії звичного весілля: ресторани, магазини весільних суконь, салони краси та інші локації закриті, а масове зібрання людей заборонили. Навіть РАЦСи працюють з обмеженнями: одружитися могли лише ті, хто подав заяву до 13 березня. На церемонії необхідно бути в масках та рукавичках.
Але все ж таки ніщо не може подолати силу кохання.
Як Кременчуцькій газеті розповіла керівниця місцевого відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) Валентина Борщ, з початку обмежувальних заходів щодо недопущення розповсюдження COVID-19 у Кременчуці 122 пари узаконили стосунки, 22 з них – у рамках проекту «Шлюб за добу» (три пари – на початку карантину, 19 – після послаблень 12 травня). Близько 20 пар майбутніх молодят перенесли реєстрацію.
За цей період 30 пар розірвали шлюби.
Як подати заяву
Наречені можуть подати заяву на реєстрацію шлюбу, не виходячи з дому, за допомоги вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».
Крім цього, з 12 травня у Кременчуці зробити це можна безпосередньо в ДРАЦСі, що на вул. Першотравневій, 5. Однак варто попередньо записатися телефоном 3-31-60.
Як нам розповіла Валентина Борщ, із 12 травня з початком послаблення карантинних обмежень вже 80 пар закоханих виявили бажання у найближчі літні місяці побратися.
Як воно було
У Кременчуці 14 березня на весільний рушник стала пара закоханих молодих, урочиста церемонія яких була заключною перед впровадженням обмежень. Тоді на свято до ДРАЦСу прийшло до 10 чоловік… А потім був карантин, та ще й у період посту (Великий піст перед Великоднем розпочався 2 березня і закінчився 18 квітня – авт.). Тож, за словами Валентини Борщ, бажаючих пов’язати долі в цей період було не так і багато, урочистості не проводилися.
«Найчастіше одружуються наприкінці літа – в середині осені – це така шлюбна пора. Цього ж року весільний весняний сезон 2020 був не дуже активним», – розповідає весільний фотограф Валентина Дяченко.
Однак кілька пар закоханих їй таки вдалося спіймати в об’єктив своєї камери.
«На карантині більше з’явилося творчості. Для фотосесії шукали цікаві місця, щоб менше контактувати. Всі в масках. А фотографувалися на природі», – ділиться мисткиня.
Своє весілля Олег та Сніжана Гусар (на фото) спланували заздалегідь. Заяву на реєстрацію шлюбу подали 12 березня, якраз на початку карантину.
«Вже весільну сукню придбали. А от із костюмом нареченого видалася історія. За тиждень до церемонії шукали, не могли знайти. Не хотілося замовляти через інтернет – раптом розмір не підійде. Однак ринки й магазини зачинені. На щастя, серед знайомих є ті, хто займається реалізацією речей. Вони пофотографували варіанти костюмів, ми заочно вибрали, потім зустрілися поміряти. Все підійшло, так і придбали костюм нареченому», – ділиться Олег.
Обручки та інші атрибути молодята підготували раніше. А от майстринь перукарської справи та макіяжу довелося знову ж таки шукати серед подруг. Через карантин закоханим довелося звузити коло запрошених до мінімуму. Сніжана розповіла, що всіх традицій дотрималися: молоду після розпису на руках молодий виніс, на застілля конкурсів навигадували, і фату навіть знімали.
«У нас приватний будинок, тож розмістилися на подвір’ї. Власними силами приготували страви. Танцювали, веселилися», – згадують закохані, зазначивши, що витратили на весілля менше, ніж це могло б бути без карантину.
Офіційно свої стосунки Роман і Тетяна Кучер (на фото) зареєстрували 26 квітня.
«Думали одне, а вийшло інше… Відеооператор відмовився, родичі деякі також. І ми не могли зібрати понад 10 людей, бо заборонено. Звичайно ж, і кафе, в якому забронювали залу, не працювало. Тож у знайомих орендували офіс, декорували і прикрасили. Мами готували їжу. Раніше замовили фотозону, здійснивши передплату, а власники зробили знижку.
По атмосфері – цікаво вийшло», – розповідає Роман.
Офіційно укладати шлюб молоді ходили вдвох у рукавичках та масках, які попросила зняти працівниця РАЦСу, щоб розгледіти обличчя. Чоловік ще пожартував, що можна було когось із друзів на церемонію відправити. А наступного дня закохані поєднали свої долі перед Богом – обвінчалися у Свято-Успенській церкві у Піщаному.
Тетяна Красельникова
Фото з особистих архівів героїв
