Відбулося відкриття одразу чотирьох виставок.
Українці – творчі та креативні, і доказ цьому – сьогоднішнє відкриття одразу чотирьох виставок у Кременчуцькій міській художній галереї. Містяни стали свідками, як можна поєднати в одну спільну експозицію не лише картини, виконані в різних стилях, а й народні хустки та ляльки, які збирали з різних країн та одягли в українське вбрання.
Багато містян ледь вміщалися у виставковій залі та були присутніми на церемонії відкриття, на якій крім представлення експонатів також читали вірші та співали.
В перший день весни у великій залі галереї представили всеукраїнську виставку «Жіночі образи в живописі». Її присвятили Міжнародному жіночому дню та жінкам: матерям, коханим, трудівницям, берегиням життя.
До уваги кременчужан були роботи митців з Києва, Харкова, Одеси, Черкас, звісно з Кременчука, а також з Лубен, Горішніх Плавнів, Козельщини. Авторам представлених робіт – від 8 до 86 років.
Роботи були виконані олією, акрилом, аквареллю, пастеллю, маркером, олівцем, тушшю. Серед стилів також були графіка, вишивка, фотороботи та інші.
Зі святом, що наближається, вітав вокальний гурт сучасної української пісні «Гарна-band» палацу культури «Нафтохімік». Також до привітань запросили члени кременчуцької спілки літераторів «Славутич»: вірші читали Ірина Залюбовська, Вікторія Сопільняк і Тая Цибульська.
Свої хустки представляла Оксана Савченко – популяризаторка і дослідниця традицій, звичаїв, обрядів та ремесел українського народу. Вона зазначила, що любов до народної культури дає українцям сили бути сильними, міцними та креативними – такими, які надихаються звитягами наших захисників та захисниць.
Після цього присутні вшанували загиблих на війні хвилиною мовчання.
Вона розповіла про те, що захід України – це ті області, де збережено найбільше автентичного: це одяг, хустинки, побутові речі, кераміка. Саме вони найбільше зберегли спадок з давнини – традиції.
Любов до хустки у пані Оксани, бо жінка – берегиня, яка намагається убезпечити всіх своїх найрідніших. Саме хустка є оберегом. Тільки-но народжується людина – її огортають хустиною. Дівчина підросла – свати приносять їй хустину. Відбувається весілля – молодих пов’язують хустиною й так далі.
Кристина Сіренко, працює під псевдонімом «Кріс». Це художниця з Полтави, яка закінчила художню школу у Кременчуці, тож вважає наше місто рідним.
Виставка називається «Рефлексії та фобії», яка нагадує, що в кожного з нас є страхи. Кожна картина представляє певний страх. У кожної картини є назва, і про кожну можна говорити окремо – вони мають власний сюжет. Цією серією художниця хотіла сказати, що немає нічого в тому, якщо люди чогось бояться, але погано, якщо зі страхами не борються.
Разом з донькою на виставці – її мама Ольга Гриценко, яка представила свою серію картин, які якраз підходять під визначення «Рефлексія» і є збіркою робіт в академічному стилі.
У галереї відкрили ще одну виставку з колекції 20-річної Валерії Оснач з Козельщини, яка зібрала понад тисячу різноманітних ляльок. Вона і малює, і займається виготовленням поробок, а ляльки збирає приблизно 10 років.
Елементи колекції є не лише з України, а й і з Англії, Франції, Іспанії, Італії, Китаю, Японії, Німеччини, Америки.
На жаль, сама Валерія не змогла прийти через навчання на ювеліра, але до галереї завітала її мама Тамара, яка розповіла Кременчуцькій газеті про захоплення доньки.
«Ляльки збирає, колекція дійсно з усього світу. Рідні, друзі, знайомі, знаючи її захоплення, привозять, надсилають. Ми самі деякі придбаваємо, а деякі просто знаходимо. Передають нам, дуже по-різному буває.
Кожна лялька має унікальну історію, як вона потрапила до колекції, і багато з них потрапили до нас побиті, поламані, голі, босі, простоволосі потрапили у колекцію. А Валерія їх реставрує, відновлює та шиє їм одяг.
У цій колекції ви бачите унікальні сувенірні ляльки та ляльки у власному одязі. Деякі з них мають навіть цінники. Вони колекційні, ними не гралися.
Колекціонування почалося у дитинстві, коли Валерія знайшла ляльку моєї старшої сестри. Лялька була зламана, а донечка вдихнула в неї життя: відновила, пошила новий одяг, і тепер та лялька в нашій колекції як талісман стоїть. Є і залишається вдома.
Також у колекції є антикварні ляльки, але на цій виставці вони не представлені – їх незручно везти, бо вони величенькі».
Артем Кузьменко
Фото автора
