Судова справа.
Автозаводським районним судом м. Кременчука було ухвалено вирок у кримінальній справі за обвинуваченням громадянина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України — умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили.
Як повідомляється у Єдиному державному реєстрі судових рішень, мешканець Кременчука неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за грубі порушення правил дорожнього руху. У період з червня по серпень 2024 року різні суди (Крюківський та Автозаводський районні суди м. Кременчука) ухвалили щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафів на загальну суму понад 100 тисяч гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на загальний строк до 10 років.
Однак попри ці рішення, чоловік систематично ігнорував заборону на водіння, і з вересня 2024 року продовжував керувати автомобілем марки «HYUNDAI VELOSTER».
У вересні 2024 року судом встановлено шість окремих фактів порушень з боку обвинуваченого, кожен з яких містив у собі два складові правопорушення — керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння та керування без посвідчення водія, будучи позбавленим відповідного права. Зокрема, 4 вересня о 22:05 на проспекті Лесі Українки, 71 у місті Кременчуці, чоловік перебував за кермом у стані наркотичного сп’яніння, про що свідчить протокол за ч.3 ст. 130 КУпАП, при цьому він також не мав законного права на водіння, що зафіксовано протоколом за ч.5 ст. 126 КУпАП. Подібна ситуація повторилася 6 вересня о 21:35 на проспекті Лесі Українки, 67, 9 вересня о 22:16 на вулиці В. Пугачова, 25, 15 вересня о 14:31 на проїзді Андрія Ізюмова, 114, 22 вересня о 12:27 на вулиці Героїв УПА, 16, а також 28 вересня о 07:52 на вулиці Троїцькій, 71. У кожному з цих епізодів обвинувачений умисно порушував рішення суду, перебуваючи за кермом, хоча був позбавлений цього права, та в стані наркотичного сп’яніння, що становить особливу суспільну небезпеку.
Таким чином, лише протягом одного календарного місяця — вересня 2024 року — зафіксовано дванадцять окремих порушень, які мають ознаки системного, тривалого і свідомого нехтування законними приписами.
У ході судового засідання обвинувачений чоловік відкрито визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, та докладно виклав обставини, за яких відбулося порушення.
Він пояснив, що добре усвідомлював зміст постанов суду, якими його було позбавлено права керування транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років. Проте, попри цю заборону, продовжував сідати за кермо протягом майже трьох років. За його словами, лише за цей період він щонайменше 34 рази був зупинений працівниками батальйону патрульної поліції за фактом порушення вказаних рішень суду.
Він також визнав, що неодноразово отримував копії відповідних постанов, вручення яких фіксувалося належним чином. Водночас він свідомо продовжував водити автомобіль, мотивуючи свої дії тим, що заробляв на життя приватним перевезенням — так званим «бомбуванням» (таксував, - авт). Він двічі проходив медичний огляд, у межах якого здавав біологічні зразки. Обидва дослідження виявили в його організмі тетрагідроканнабінол (ТГК), що підтверджує факт перебування у стані, спричиненому вживанням наркотичних речовин. Хоча сам обвинувачений запевняв, що суб’єктивно почувався тверезим, наявність ТГК вказувала на психофізіологічну зміну його стану.
У суді він не лише визнав провину, але й щиро розкаявся у скоєному, заявивши про готовність змінити спосіб життя, припинити правопорушення та неухильно дотримуватись вимог закону в майбутньому. Обвинувачений повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не заперечував проти їх кваліфікації та просив суд проявити поблажливість у призначенні покарання.
Суд, врахувавши щире каяття, визнання провини, сприяння розслідуванню, відсутність попередніх судимостей і позитивну характеристику, ухвалив рішення призначити покарання у вигляді одного року позбавлення волі, однак застосував ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробувальним строком тривалістю один рік.
Марина Соловей
Фото ілюстративне
