Судова справа.
Автозаводський районний суд міста Кременчука розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП щодо водія, чий автомобіль здійснив самовільний рух на території автозаправної станції.
За матеріалами справи, подія сталася 14 березня 2026 року о 18:00 на вулиці Київській, 62. Водій автомобіля Infiniti QX50, припаркувавши транспортний засіб, не вжив необхідних заходів для недопущення його самовільного руху. Внаслідок цього автомобіль покотився та здійснив наїзд на зовнішню стіну приміщення АЗС «БВС», яка обшита профнастилом. У результаті зіткнення транспортний засіб та стіна зазнали механічних пошкоджень.
Під час судового слухання водій свою вину не визнав. Він пояснив, що під’їхав до пилососів на території заправки, щоб підкачати колесо. Вийшовши з машини, він помітив, що автомобіль почав котитися, після чого одразу його зупинив, не доїжджаючи до будівлі. За словами чоловіка, механічних пошкоджень на його авто не було. Він також зазначив, що спочатку мав намір врегулювати питання відшкодування шкоди добровільно, проте відмовився через названу керівником АЗС суму ремонту у розмірі 20 000 гривень. Підпис на схемі місця ДТП водій поставив після того, як вніс свої заперечення до протоколу.
У судовому засіданні були заслухані свідки. Екіпаж патрульної поліції: Офіцери повідомили, що прибули за викликом і виявили автомобіль поруч із пошкодженою конструкцією. Один із патрульних зазначив, що на початку розмови водій сам пояснював, що наїхав на стіну, а пошкодження рамки номерного знаку за висотою співпадали із вм’ятиною на обшивці. Слідів фарби на будівлі зафіксовано не було.
Свідок, працівник АЗС, повідомив, що дізнався про подію від оператора. Він підтвердив, що водій телефоном цікавився вартістю ремонту для добровільного відшкодування, але не погодився на суму, названу підрядником, після чого на місце викликали поліцію. На момент прибуття керівника автомобіль стояв за кілька метрів від стіни.
Також судом було допитано експерта, який зазначив, що для точного технічного підтвердження контакту між об'єктами зазвичай проводиться транспортно-трасологічна експертиза. Оскільки автомобіль після події щоденно експлуатувався та мився, а на стіну потрапляли опад, частина слідової інформації могла бути втрачена. Клопотань про призначення такої експертизи від сторін процесу до суду не надходило.
Дослідивши наявні докази, серед яких протокол, свідчення учасників, фотознімки та схему місця ДТП (підписану водієм із підтвердженням наявності пошкодження передньої частини авто), суд дійшов висновку про доведеність вини водія. Суд зазначив, що невизнання вини суперечить обставинам справи, оскільки сам водій підтвердив факт самовільного руху машини, а правила дорожнього руху (п. 15.12 ПДР) зобов'язують повністю виключати можливість такого руху під час паркування.
Суддя постановила визнати водія винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Також із правопорушника стягнуто 665,60 гривень судового збору в дохід держави. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення.
Марина Соловей
