Вітання імениннику
Сьогодні 25 березня 2021 року виповнюється 65 років Валерію Михайловичу Євтушенку, завідувачу урологічного відділення Кременчуцької міської лікарні «Правобережна», лікарю-урологу вищої кваліфікаційної категорії, міському позаштатному урологу Департаменту охорони здоров’я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Про це на своїй сторінці нагадав кременчуцький лікар Анатолий Сербин
Валерій Євтушенко після закінчення у 1982 році Полтавського медичного стоматологічного інституту працював лікарем хірургом у Третій та 2-й лікарнях Кременчука. З 1985 року цілком присвятив себе урології, а у 1993 році був призначений завідувачем урологічного відділення 2-ї міської лікарні й ось уже майже 30 років очолює цей структурний підрозділ, одночасно виконуючи обов’язки міського позаштатного уролога Департаменту охорони здоров’я.
За роки роботи в урології лікарем Євтушенком особисто проведено понад 10 тисяч оперативних втручань різного ступеня складності, кілька десятків тисяч хворих вилікувано консервативними методами та надано кваліфіковані консультації ще кільком десяткам громадян. А за всіма цими цифрами стоїть щоденна і щонічна напружена праця, надвисока відповідальність, турботливі дні та безсонні ночі.
Приклад самовідданого служіння людям надихнув на лікарську діяльність і сина Володимира, який працює разом з батьком в урологічному відділенні лікарем-урологом й уже досяг значних висот професійності, тож призначений дублером міського позаштатного уролога Департаменту охорони здоров’я.
Загалом, майже уся родина сьогоднішнього ювіляра обрала медичну стезю у професійному житті, адже дружина Валерія Михайловича – Ірина Іванівна, також працює у цьому ж відділенні медичною сестрою.
Свої сили Валерій Михайлович відновлює, захоплюючись фізкультурою, туризмом, полюванням та швидкою їздою на мотоциклі, тому зустрічає свій ювілей у прекрасній фізичній формі, наповнений ентузіазмом і завзяттям, з далекоглядними планами та задумами.
Вітаючи Валерія Михайловича з ювілеєм, бажаю, щоб усі ці відчуття і почуття примножувалися й він ще довгі роки приходив на допомогу хворим – вдень і вночі.
