Посилено потенціал Кременчуцького обласного клінічного шпиталю для ветеранів у сфері реабілітації.
В травні цього року у Кременчуці розпочали реалізацію проєкту для підвищення спроможності реабілітації людей, які зазнали наслідків війни. Його втілили на базі Кременчуцького обласного клінічного шпиталю ветеранів війни зусиллями громадської організації «Культурний діалог» за підтримки Програми розвитку ООН у межах проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» та за фінансової підтримки урядів Республіки Корея та Німеччини. Загальна вартість сягала близько 23 тис. доларів США.
Як зазначає координатор проєкту Роман Каць, партнерами виступили: Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради та громадська організація «Спілка Самаритян України Кременчуцьке об’єднання». Міжсекторні проєкти ефективніші за звичайні і звертають на себе увагу донорських організацій.
У межах проєкту вдалось покращити умови шпиталю для фізичної і психологічної реабілітації пацієнтів та пацієнток. А також підсилити організаційну спроможність і психоемоційну стійкість мультидисциплінарної реабілітаційної команди.
Робота на перспективу
Днями презентували результати кількамісячної роботи проєкту:
«Наш колектив сам змінився психологічно за час дії проєкту, долучаючись до процесу психологічної корекції наших пацієнтів та пацієнток. Ми відпрацювали можливість, яка надалі сприятиме розширенню сфери роботи із членами родин, тобто на перспективу. Проєкт закінчується, а напрацювання залишаться. Не можна не відмітити, що підсилення потенціалу сталося не тільки в цьому напрямі, а й в практичній допомозі персоналу і пацієнтам. Шпиталь отримав важливі послуги і сучасне обладнання: тракційний стіл для сухого витягування хребта, апарат реабілітації рук, матеріали для нашої художньої майстерні, музичні інструменти та інше», – розповідає директор шпиталю Микола Литвиненко.
Варто зазначити, що обладнання, яке в межах проєкту отримав госпіталь, є унікальним для Кременчука і підіймає рівень надання допомоги до рівня приватних реабілітаційних центрів. Тепер воно доступне мешканцям та мешканкам міської громади, а також всього Кременчуцького району.
Допомога за зачиненими дверима
Окремо варто відзначити групові сесії психологічної підтримки «Жіночі кола взаємопідтримки» для дружин і матерів екскомбатантів, що проходили за зачиненими дверима.
«Ми структурували роботу з жінками таким чином, що спочатку знайомились, вибудовували довіру, обговорюючи складні життєві питання, а вже потім заняття набувало практичного наповнення. Тобто за допомогою арт-терапії, когнітивно-поведінкової та піскової терапії проводили цікаві заняття, які допомогли людям знайти власний ресурс. Усі заняття були чудові, але, як показала практика, найбільше учасниць зацікавили ті, під час яких ми обговорювали ресурси відновлення своєї жіночності. Жінки зрозуміли наскільки це потрібно, навіть у таких складних умовах, коли їхні чоловіки, брати, сини перебувають на війні», – говорить психологиня шпиталю Лариса Живолуп.
Вона пригадує одне заняття, під час якого жінки створювали свій власний парфум. Це теж був елемент психологічної реабілітації під час проєкту.
«Для мене – це історія успіху, яка полягає в тому, що спочатку збирались учасниці, незнайомі між собою, а після зустрічі обмінювались телефонами, щоби надалі спілкуватися. Не всі вони живуть у нашому місті, але всі вони – жінки, які зазнали наслідків війни і це їх об’єднує», – зазначає психологиня шпиталю Ірина Алексєєва.
32 заходи за три місяці
У цифрах результати проєкту наступні: 32 заходи за три місяці.
«Це досить потужний показник. 318 учасників та учасниць, 42 публікації в медіа. Ми порахували охоплення в фейсбуці. Станом на кінець липня було 9,5 тис. осіб – це ті, хто дізнались про події, які відбуваються в шпиталі, про всі наші заняття», – розповідає Роман Каць.
А в шпиталі відзначають не лише позитивні моменти, які мали місце під час проєкту, а і його вплив на подальше функціонування медзакладу:
«Не зважаючи на те, що проєкт закінчився, він дійсно спрацював на майбутнє», – підсумував Микола Литвиненко.
Кошти, які витрачено на покращення реабілітаційних умов на базі шпиталю
50% – реабілітаційне обладнання (апарат для реабілітації руки, тракційний стіл для витягування хребта тощо) та матеріального забезпечення медзакладу;
40% – проєктні заходи: 5 тренінгів, 4 коуч-сесії, 3 консультації, пресконференція, 10 майстер-класів, 8 групових сесій;
10% – адміністрування проєктом.
Цільова аудиторія
• пацієнти/-ки шпиталю;
• екскомбатанти/-ки;
• люди з травмами та інвалідністю, що спричинені війною;
• дружини і матері ветеранів;
• близькі та рідні паліативних хворих;
• члени реабілітаційної команди та керівництво шпиталю.
Що реалізовано в межах проєкту
• Закуплено та передано шпиталю обладнання та матеріали для покращення та надання пацієнтам та пацієнткам фізичних і психологічних реабілітаційних послуг.
• Проведено 8 майстер-класів з гончарства і 2 майстер-класи з образотворчого мистецтва для пацієнтів та пацієнток шпиталю.
• 2 одноденні тренінги та 4 індивідуальні коуч-сесії з профілактики емоційного та професійного вигорання для членів реабілітаційної команди шпиталю.
• Один дводенний тренінг-фасилітація та три консультації з розвитку організаційної спроможності шпиталю та сталості команди.
• 2 одноденних тренінги для родичів паліативних пацієнтів/пацієнток з навчання паліативного догляду.
• 8 групових сесій «Жіночі кола взаємопідтримки» для дружин і матерів екскомбатантів для психологічної підтримки.
• Підсумкова пресконференція для презентації результатів проєкту.
Світлана Павленко
На правах реклами
