Невигадані історії.
В Європі 17 лютого святкують День кота. Взагалі подібних свят чимало. Це чудовий привід показати своєму улюбленцю, як ви його любите та подарувати чотирилапому щось приємне. Зі свого боку, «Кременчуцька газета» хоче розповісти про котів відомих кременчужан, та тих, кого городяни знають на вулицях.
Міський голова Кременчука Віталій Малецький з давен полюбляє котів та навіть рятує їх. Так, у 2018 році біля кременчуцького ЦНАПу на вулиці сиділа самотня, розгублена та перелякана гарна кішечка. Її мер підібрав та відвіз до КП «Спецсервіс».
«Цілком очевидно, що ця доглянута малеча щойно покинула теплий будинок і м'який диван!» - написала тоді у Фейсбуці працівниця «Спецсервісу» Марина Кожушко і згодом кішку повернули у домівку.
Зараз, за словами мера, до його приватного будинку приходять навіть сусідські коти. Але в оселі Малецьких проживає справжній красень – кіт Тьомич.
«Це наш друг, який з нами вже 10 років. Він дуже чемний та вихований, дарує позитивні емоції та свою любов!» - розповіла про Тьомича дружина мера Марина Малецька.
Голова Кременчуцької районної ради Дмитро Колотієвський не лише багатодітний батько, а й любить тварин. Зокрема, в його будинку мешкає аж три коти. Так, у 2018 році з’явилася кішка Мілка, яку родина взяла зі «Спецсервісу». Її знайшли кременчужани на зупинці громадського транспорту і принесли до притулку.
«Тоді ще у малої кішечки була пупова грижа. Ми її лікували і вилікували. А ось у 2021 році діти з лісу принесли ще двох кошенят. Ми також їх залишили, Мілка їх виховує. Вона дуже любить сім'ю і не підпускає до себе сторонніх людей», - каже Колотієвський.
Його дружина Леся зазначила, що у Мілки характер такий же, як у Дмитра – норовливий, власний.
Депутат Геннадій Іванян каже, що всюди - і вдома, і на роботі - він з пухнастими друзями.
Їх у нього троє!
Вдома живе кішка Лаура. Вона ніжна, грайлива і граціозна.
А на роботі у Іваняна мешкають ще 2 коти: активний та наглий на прізвище Кіпіш та спокійна, лінива дівчина на ім’я Тигра.
Депутат каже, що кожен котик зі своїм характером, але всі вони приносять радість в життя і він дуже любить кожного з них.
Директор Кременчуцького шпиталю, Почесний громадянин Кременчука Микола Литвиненко завжди має котів. І якщо колись прізвисько його улюбленця (який, на жаль, вже помер) було «Чівас» (як назва відомого віскі), то з віком градус упав (жартує господар) і нинішнього кота він ласкаво кличе «Пивасик».
«Мені його подарували… Але розумію, що він вдома сам більшу частину доби і тому дуже радіє гостям - цим ми з ним схожі», - каже Литвиненко.
Він додає, що Пивасику 9 місяців і характеризує свого чотирилапого друга добрим, лагідним, шкідливим, але вихованим котиком.
Директорка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії імені А.Макаренка Леся Крупіна вже 11 років, як виховує кота по кличці Рудий.
«Рудий обрав наш дачний будиночок сам: він випадково зайшов на подвір'я маленьким кошеням та залишився з нами. Це дуже бойовий кіт, схожий на мене», - каже Крупіна.
Ще вона розповіла щемливу історію дружби Рудого та родинної собаки Рекса.
«Вони разом гралися, їли з одної миски, дбали один про одного, під час дощу ховалися в одній ятці. Коли Рекса не стало, Рудий важко переживав втрату друга: сумував, кілька днів не їв і досі обходить місця, де вони гралися разом», - каже Крупіна.
Кременчуцькій волонтерці Аллі Заможській додому кошеня принесла донька Уляна.
«Тоді на вулицю багато кошенят викинули. Одна дісталась мені», - розповіла господарка.
Знайду назвали Пулькою.
«Вона справжня Пулька - літає по квартирі, тигидик - коняка, адже висока на ногах. При цьому дуже самостійна. Але «зрадниця». Годую її я, а спати вночі лягає до чоловіка», - говорить Заможська і зізнається, що за характером Пулька схожа саме на неї.
Директор департаменту освіти Геннадій Москалик про свого улюбленця – біло-рудого кота Персика каже, що він домашній володар темноти, бо полюбляє саме цю пору доби, коли всі сплять.
На фото Персик ще молодий, а нині йому вже 13,5 років. Котик за характером - інтелігент, але вимогливий і наполягає на своєму.
«Він господар в домі і переконаний, що я в нього гість. Кажуть, що коти мають не одне життя. У нього це правда. Бо ще у юному віці він випав з 8-го поверху. Котик залишився живим, вочевидь, скориставшись наступним життям. Тоді у Персика був перелом ноги, але умілі руки ветеринара зробили чудо - він бігає, як і до того», - розповів Геннадій Москалик.
Публічні котики Кременчука
Одним з найвідоміших публічних котів Кременчука можна вважати великого рудика, який живе у бібліотеці для дорослих, що на вул. Соборній. Офіційне його ім'я Рудий Панька. А лагідно звуть Рудик, Рудуся, Дуся. Він має незалежний характер, тому рідко хто з відвідувачів наважується навіть погладити кота, бо можна лапою по руці отримати. Завідувачка Відділу абонемента бібліотеки для дорослих Інна Хмелик говорить, що вказати конкретно на кого із співробітниць схожий кіт, не можна - потрошку від кожної є. «На ошийнику в Рудика є мій номер телефону. Нещодавно мені телефонує дівчина і каже, щоб я забрала кота. Але я запевнила її, що він сам повернеться», - розповіла Інна. Цікаво, але цей кіт реагує на тривоги. Він першим йде до дверей, адже всі цього часу покидають приміщення.
Нещодавно з'явився котик і в Міській художній галереї. Чорний красень Льова - улюбленець відвідувачів, особливо дітей. Як розповідає співробітник галереї Володимир Скляр, кіт живе в п'ятиповерхівці, в якій знаходиться заклад культури. Ним опікуються мешканки багатоповерхівки. А в галерею хвостатий приходить час від часу, щоб поспати на вікні.
На Центральному ринку Кременчука живе ціла котяча родина. Один з її членів - величезний красень, який ліниво спостерігає за всім, що відбувається навколо. Родина ця не бідує - котів регулярно підгодовують продавці та і від відвідувачів перепадає.
А ось в Міському палаці культури уже немає улюблениці, яка жила тут кілька років тому. Вона була справжньою господаркою гримерок. Під час коронавірусного карантину її забрали та так і залишили вдома.
Олег Булашев, Олена Ліпошко
