Корисна інформація!
Під час воєнних дій наша психіка перебуває в постійному напруженні та стресі. Якщо людину поруч з вами «накрило» емоціями, буде корисним знати мінімальний набір прийомів першої психологічної допомоги.
Універсальні загальні елементи першої психологічної допомоги:
-залишайтеся поруч з людиною, яка потребує допомоги;
-активно та уважно слухайте людину;
-поважайте почуття інших — ставтеся без упередження до того, що вам кажуть;
-проявіть турботу та надайте практичну допомогу.
Якщо людина відчуває страх:
- Покладіть руку на зап’ястя постраждалого — це буде сигналом, що ви поруч.
-Заохочуйте постраждалого дихати глибоко та рівно, в одному з вами ритмі.
- Якщо потерпілий говорить – слухайте його, виявляйте зацікавленість, розуміння та співчуття.
- Зробіть людині легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла.
Ознаки ступору:
- різке зниження або відсутність довільних рухів та мови;
- відсутність реакцій на зовнішні подразники (шум, світло, дотик);
застигання в певній позі, стан повної нерухомості.
Якщо у людини ступор:
-Підійдіть до людини, повільно візьміть за руку і запросіть піти разом з вами. Використовуйте фрази: «Тобі не можна залишатися тут», «Тобі потрібна допомога» тощо.
- Зігніть постраждалому пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні.
-Тихо, повільно та чітко говоріть потерпіломуна вухо те, що може викликати сильні емоції (краще негативні). Необхідно добитися реакції людини та вивести її з заціпеніння.
Якщо людина плаче:
- Не залишайте її одну.
- Встановіть фізичний контакт із постраждалим (візьміть за руку, погладьте по голові). Дайте відчути, що ви поряд.
- Застосовуйте прийоми активного слухання: періодично вимовляйте «ага», «так», кивайте головою, повторюйте за людиною уривки фраз, говоріть про свої почуття та почуття постраждалого.
- Не намагайтеся заспокоїти постраждалого. Дайте йому можливість виплакатися й виговоритися.
Якщо в людини істерика (ознаки: надмірне збудження, безліч рухів; мова емоційно насичена, швидка; крики, ридання):
-Видаліть глядачів, створіть спокійну обстановку. Необхідно залишитися з потерпілим наодинці, якщо це є безпечним для вас.
- Впевнено говоріть із постраждалим короткими фразами («Випий води», «Умийся»).
-Після істерики укладіть постраждалого спати.
Якщо людина має панічну атаку:
- Попросіть людину сісти, опустити голову, впертись ногами в підлогу та зосередитись на диханні.
- Перемкніть увагу людини – наприклад, попросіть розказати про те, що вона бачить та чує.
Якщо людина має неконтрольоване нервове тремтіння:
- Заберіть людину зі стресового оточення та прямого чуттєвого контакту.
- Дозвольте постраждалому описати, що він пережив.
- Забезпечте людину базовими потребами: фізична безпека, вода, туалет тощо.
Постраждалого не можна обіймати чи притискати його себе, укривати чимось теплим або заспокоювати та говорити, щоб він узяв себе в руки.
Якщо людина поводить себе агресивно:
- Зведіть до мінімуму кількість присутніх.
- Дайте людині можливість випустити емоції.
- Доручіть роботу, пов’язану з високим фізичним навантаженням.
- Будьте доброзичливими.
- Намагайтеся розрядити ситуацію смішними коментарями або діями.
За матеріалами завідувача Кременчуцького РВП ДУ «ПОЛТАВСЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» Андрія Полякова
