Проте пані Валентина наголошує, що прийшла з плакатом саме у день народжнення Т.Г.Шевеченка, адже він усе життя був борцем за справедливість.
Сьогодні у Кременчуці біля пам’ятника Т.Г.Шевченка, відбувалося покладання квітів до 209-ої річниці від дня народження великого Кобзаря.
Сонячний день неначе також вітав поета серед сучасного складного, українського сьогодення в умовах війни проти російського загарбника. Зараз, а особливо за останній рік, чи не кожен українець може процитувати слова Шевченка щодо боротьби, почуття гідності українців, бажання любити рідну домівку та захищати її честь.
На сьогоднішнє покладання прийшли високопосадовці нашого міста: мер Віталій Малецький, віце-мери Володимир Пелипенко, Руслан Проценко, Іван Москалик, секретар міськради Юрій Гриценко, директор Крюківської районної адміністрації Дмитро Лозовик, керівниця департаменту соцзахисту Марина Доценко, голова Автозаводської райадміністрації Кременчука Наталія Заводчикова. Були тут і місцеві кременчужани.
Традиційно, поводив захід очільник Міського палацу культури Сергій Ситник.
«Його слово сповнило розумінням буття цілі покоління Українців. Великий Шевченко своєю свідомою соціальною поезією чи не вперше підняв на високості беззаперечних цінностей не лише волю українця як особистості, а й волю та незалежність всієї нації, всієї України», - сказав він.
Після вступного слова артисти Комунального закладу культури «Культурно-освітній мистецький заклад «Славутич» заспівали шевченковий «Заповіт». По завершенню виступу та їх слів «Слава Украні! – Героям Слава!» присутні поклали квіти до постаменту українського Пророка.
Проте не минув захід і без ексцесів. Адже перед початком заходу кременчуцька активістка Валентина Трофименко хотіла підійти до мера та інших присутніх зі зверненням, як до неї підбігли полісмени та почали тримати її за руки.
Жінка ж коментує, що прагнула лише нагадати владі, що питання самоідентифікації містян як українців важливе, у тому числі і в тому, як вони себе називають. Обурена вона і даним ставленням поліції.
«Це лише в росії людям не дають можливості висловитися. Я не планувала нічого крамольного, а хотіла лише нагадати владі, що ми мусимо бути українцями у тому, як себе називаємо. Адже за Україну варто боротися і таким чином!» - прокоментувала вона.
У свою чергу полісмени пояснюють, що через таке, імовірно, захід міг не розпочатися вчасно. Проте пані Трофименко наголошує: прийшла з плакатом саме у день народження Т.Г.Шевеченка, адже він усе життя був борцем за справедливість та за самоідентифікацію України від російського нав'язування нам статусу «малороси».
«У 2018 році у нас у місті наша громадськість стала розбиратися, чому ми називаємо місцевих жителів кременчужанами – адже воно не українське. Громадськість зверталася до професорів, знавців української мови, які відповідали, як ми повинні називатися. І отримали від Інституту української мови Національної академії наук роз’яснення, що наймилозвучніша та правильна назва для нас - кременчуківці», - її слова.
Жінка зауважує, що тоді громадськість зверталася до мера міста та до Полтавської обласної ради з листами.
«І я вам скажу, що Полтава віднеслася до цього серйозно. Вони з перших днів, на телебаченні, у пресі почали використовувати слово «кременчуківці». Також я нещодавно почула по полтавському радіо слово «кременчуківець», на що направила їм листа із подякою за грамотність. Та зауважила, що у нашому місті такі слова не прижилися, оскільки наша влада не спрацювала належним чином для поширення цієї назви», - підсумувала вона.
Ліна Романченко
Фото, відео Олександра Попенка
