Спостереження проводяться на 4 постах у Кременчуці.
Сьогодні у мерії Кременчука пройшло засідання робочої групи з координації діяльності в сфері охорони довкілля. На ньому депутати та чиновники дізнавалися, які заходи проводяться на підприємствах Північного промвузла задля зменшення шкідливих викидів у повітря, на що останній час постійно скаржаться мешканці.
Нагадаємо, що для цього ще у 2016 році затвердили відповідну міську програму. За її умовами, серед іншого, підприємства мали встановити прилади вимірювання – датчики. Завдяки яким можливо було б зрозуміти, хто є найбільшим забруднювачем повітря.
На початку засідання заслухали доповідь представниці Лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Кременчука Полтавського обласного центру з гідрометеорології.
Вона нагадала, що спостереження проводяться на 4 постах у Кременчуці (вул. Молодіжна, вул. О.Богаєвського, вул. Шевченка, ще один пункт знаходиться на вул. І.Приходька, що у Крюкові).
Відбір проб здійснюється 2-4 рази на добу, 6 днів на тиждень. Визначалися 10 забруднювальних домішок. Тож у підсумку за І півріччя 2021 року, загальний рівень забруднення міста за індексом забруднення (ІЗА) характеризувався як підвищений – 6,95 по п’яти пріоритетних домішках: формальдегід, діоксин азоту, пил, оксид азоту, фенол.
У звіті зазначається, що середні концентрації забруднювальних речовин за I півріччя перевищували норму з формальдегіду в 3 рази. Найбільше це відбувалося у червні в районі зупинку громадського транспорту «Кредмаш».
Перевищення норми пилу у повітрі за звітній період зафіксували на Молодіжному.
Середній вміст діоксину азоту у I півріччі був більше допустимої норми в районах «Кредмашу», Центрального ринку та у Крюкові.
Щодо ангідрида сірчистого (діоксид сірки), то рівень забруднення повітря цією домішкою загалом по місту був нижче гранично допустимої норми. Однак більше середнього вмісту за цей період зареєстровано на Молодіжному.
Після доповіді лунали запитання від членів засіданні. На підставі відповідей стає зрозумілим, що кременчужани традиційно скаржаться на сморід найчастіше у липні-серпні. Коли спостерігаються високі температури повітря.
Депутат, голова фракції «Європейська солідарність» Богдан Лазоренко запитав, які з домішок, що досліджуються, мають неприємний запах і якого виробництва це побічні продукти?
Виявилося, що ця лабораторія не має повноважень для таких висновків. У закладі лише проводять дослідження. І це питання треба адресувати науковцям.
Далі заслухали доповідь представника комунального центру науково-соціальних досліджень (пересувна муніципальна екологічна лабораторія), яка проводить як систематичні дослідження, так позапланові перевірки щодо забруднення атмосферного повітря. Протягом звітного періоду було проведено 394 дослідження. На підставі цього складено протоколи, які передали на розгляд виконавчого комітету.
Також стало відомо, що стаціонарний пост, що працює цілодобово на перетині санітарних зон Промвузла, фіксують 90% перевищення по сірководню. Він надає інформацію на сервер підприємства кожні 10 хвилин.
Учасникам засідання нагадали, що Кременчук очікує на встановлення ще двох стаціонарних постів. Після цього планується розробити програму, завдяки якій інформація з постів відображатиметься у режимі онлайн.
Ця лабораторія досліджує 13 шкідливих речовин. Депутати також просили назвати підприємства, які, скоріш за все, найбільш забруднюють повітря. Однак за словами представника пересувної лабораторії, вони також цих висновків не роблять. Але нагадали, що фахівці Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського розробили відповідні маркери речовин для кожного підприємства.
Наприклад для Кременчуцького заводу технічного вуглецю це – сірководень, для Кременчуцького нафтопереробного заводу - діоксид азоту.
Поцікавилися члени комісії і як часто виїжджає лабораторія за викликами мешканців, які скаржаться на сморід, зателефонувавши до Служби допомоги мера кременчужанам (15-63).
Як виявилося, у діючому регламенті прописано, що виїзди здійснюються, якщо протягом часу до Служби зателефонувало щонайменше 5 громадян. Якщо такої кількості немає – дослідження не проводяться.
Також стало відомо, що за дослідженнями цієї лабораторії, у липні-серпні спостерігалося завищення допустимої концентрації сірководню, що супроводжується підвищенням концентрації діоксиду сірки.
Далі статистичні дані надала чиновниця міськвиконкому. За її інформацією, у 2020 році на ПАТ «Укртатнафта» кількість викидів діоксиду сірки в атмосферу складала 505,65 тон, сірководню – 22, 896 тон.
Зауважують, що маркером для «Укртатнафти» є діоксид сірки.
Починаючи з травня 2021 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» використовує різні види палива, окрім природного газу. Тому у викидах спостерігається сірчистий ангідрид.
У 2020 році кількість викидів діоксиду сірки складала 625,34 тон, сірководню – понад 60.
Ці ж складові є у викидах заводу технічного вуглецю. За 2020 - це 78 тон та 15 кг відповідно.
Маркер для ТЕЦ також є діоксид сірки.
Тож за результатами досліджень, перевищення норм забруднення повітря можуть бути результати роботи одного із підприємств, або їхньої спільної діяльності чи несприятливі метеорологічні умови.
Аби визначити підприємця-винуватця, необхідно, аби ТЕЦ працювала на природному газі, а КЗТВ – має встановити датчик контролю.
Згадувала чиновниця й про чорний дим, який мешканці міста спостерігали нещодавно. Найчастіше це було на «Укртатнафті» та КЗТВ. Для отримання пояснень, чиновники надсилали листи на підприємства та до Державної екологічної інспекції.
Далі слово надавали представникам потужних підприємств, що знаходяться у Північному промвузлі.
Першою була «Кременчуцька ТЕЦ». Представник цього підприємства підтвердив, що з травня цього року ТЕЦ працює на мазуті.
Позаштатних ситуацій та аварій, які б могли вплинути на забруднення повітря, за останній час не фіксувалося.
А ось датчик викидів на підприємстві досі не встановлено. Адже є висновок фахівців, за яким немає необхідності щодо встановлення цього обладнання. Окрім цього Міненерго не дозволяє витрачати кошти на встановлення цього приладу.
Також стало відомо, що для встановлення цього обладнання підприємству необхідно знайти 2 млн грн. На думку депутатів, для ТЕЦ – це невеликі кошти.
Представник «Укртатнафти» нагадав, що на їхньому підприємстві також працює виїзна лабораторія, яка спостерігає за станом забруднення повітря. Дані можна побачити на сайті підприємства.
За словами представника підприємства, за останній час не виявлялося забруднення повітря за маркерами підприємства, зокрема діоксиду сірки, діоксину азоту, сірководню тощо. Перевищення гранично допустимих значень не було.
На що депутат Богдан Лазоренко зауважив, що міська лабораторія фіксує, а підприємства – ні. У відповідь почув, що перевищення гранично допустимих норм викидів можуть фіксувати з інших підприємств.
На НПЗ підтвердили, що останнім часом збільшуються потужності, темпи виробництва. Але це, на їхню думку, не впливає не викиди. Зауважимо, що збільшення потужностей відбулося саме влітку, але за міської програмою, підприємства у цей час мають особливу увагу приділяти стану атмосферного повітря. Адже традиційно у цей період збільшуються скарги містян на сморід.
Представник підприємства зауважив, що у 2014 році, коли отримували дозвіл на викиди, у документі закладалася добова потужність переробки нафти 22 тис тон/добу. Зараз на заводі переробляють 14 тис/добу. Максимальна потужність – 18 тон/доб.
Також він підтвердив, що на заводі була аварійна ситуація, що призвело до скиду паливного газу. Через що мешканці міста бачили вогонь у трубах заводу. Про це нафтовики повідомили держекоіспекцію.
А ще розповів, що як у минулому році, на підприємстві проводилася перевірка держеконінспекцією і перевищення викидів сірководню не зафіксували.
Зараз на НПЗ працюють над встановленням аналізаторів для контролю кисню. Це дозволить зменшити викиди в атмосферне повітря.
А ще зауважили, що у 2020 році на заводі обсяги викидів зменшилися у порівняні з 2019 роком у понад 600 тон. Вдалося це зробити завдяки проведенню певної роботи для цього.
Вислухавши доклади, депутатка Лариса Гориславець констатувала, що кожне підприємство вкладається в нормативи, що закладені в їхніх дозволах на викиди, але сумарно маємо перевищення.
З цим погодилися присутні.
Далі про ситуацію докладав представник заводу технічного вуглецю. Він розповів, що на підприємстві змінено низку технологій. Зокрема, у деяких процесах використання природного газу замінили на інший компонент. Окрім цього проводиться оновлення обладнання. Це у подальшому довозить виключити викидання чорного диму з труб, який бачать містяни.
Представник регіональної філії Південної залізниці «Вагонне депо Кременчук» розповів, що об’єм робіт на підприємстві впав на 23%. Через це джерела викидів змінювалися.
Він нагадав, що у минулому році на підприємстві проводився екологічний моніторинг стаціонарного джерела викиду. Але перевищень не виявили. Аналогічну перевірку очікують до кінця поточного року.
А ще він зауважив, що через зниження норм викидів, «Укрзалізниця» не вважає доцільним створювати лабораторію, яка проводитиме дослідження атмосферного повітря.
Після виступів усіх представників підприємств Північного промвузла, депутат Олександр Роженко обурився, що міську програму затвердили ще у 2016 році, а виконувати її підприємства не поспішають. Зокрема йдеться про встановлення приладів обліку викидів.
Тож Б.Лазоренко запропонував знайти важелі впливу на порушників. Наприклад, збільшити податок на землю.
Як розвиватимуться події далі, дізнаватимемось у листопаді. Саме тоді має відбутися наступне засідання робочої групи.
А поки мешканцям доводиться «насолоджуватися ароматами». Що час від часу заполоняють місто.
Нагадаємо, Забруднення повітря: і знову Кременчук обійшов Полтаву, а Горішні Плавні – останні в рейтингу.
Нестерпний сморід знову діймає кременчужан: за ніч на службу «1563» надійшло 8 звернень.
Тема викидів у Північному промвузлі Кременчука і досі відкрита
Марина Соловей
