Вічна пам’ять українському Герою!
Сьогодні у Кременчуці у Міському палаці культури відбулося прощання з містянином, старшим сержантом, який загинув, захищаючи нашу країну, 47-річним Вепринським Олександром Володимировичем.
На церемонії біля солдата горювала його мама, присутні родичі та близькі. Також провести воїна у останню дорогу приїхав секретар міськради Юрій Гриценко, перший віце-мер Володимир Пелипенко, директорка департаменту соцзахисту населення Марина Доценко.
Як розповів журналістам військовий з позивним Художник, народився Олександр 7 грудня 1974 року, тривалий час служив у зоні Антитерористичної операції на Сході України. Після важкого поранення та контузії звільнився зі Збройних лав.
Проте 24 лютого старший сержант не зміг стояти осторонь та виявив бажання повернутися до ЗСУ.
«Спершу Олександра не хотіли брати через попередню контузію, але він домігся свого. І став заступником командира взводу: був дуже добрим і одночасно принциповим керівником у своєму підрозділі. Був професіоналом у своїй справі», - прокоментував Художник.
А далі розповів про героїчну смерть сержанта, що сталася 7 липня у Харківській області. Вона зустріла Олександра з гранатою в руці - прямо на полі бою, під час ворожого наступу на їх підрозділ.
«Але цим він врятував багато своїх хлопців. Його взвід відступив, а він зі ще одним побратимом залишились на полі. І за це йому дуже вдячні його побратими. Зараз тут немає нікого із його підрозділу, оскільки вони виконують бойове завдання у тій же області. Тому тут, у останній путь, проводжаємо його ми… З військової частини ще не прибули усі його нагороди, проте їх дуже багато. Також він представлений до державної нагороди, назва якої поки що мені не відома. Але він дійсно Герой», - підсумував військовий.
У загиблого залишилася мама та рідний брат.
Тітка загиблого, пані Світлана поділилася, наскільки Олекандр з малечку був чуйним сином, відважним, хорошим сім’янином:
«На жаль, смерть і війна нікого не бережуть… До війни він працював на СТО, останні роки мешкав у нашому місті. А народився він у російському місті Саратові, дитинство пройшло у Німеччині. За національністю він росіянин. Потім їх родина переїхала до Полтави, а далі до Кременчука. Він вирішив вибрати такий непростий шлях, ставши військовим, як і його батько», - розповіла вона.
Після прощання Олександра віддали землі на Алеї Пам‘яті Свіштовського кладовища. Земля йому пухом та наша Вічна Пам’ять!
Нагадаємо, Завтра Кременчук прощатиметься з Героєм, який загинув на війні
Ліна Романченко
