Літо не за горами, а з ним і період цвітіння найсильнішого алергену – амброзії. І хоча влада говорить, що в місті активно винищують цю шкідливу рослину, кременчужани щороку скаржаться на бур’ян та неприємні симптоми від його цвітіння. Можливо, комунальники послуговуються не тими методами? Ми дізнавалися, яка ситуація насправді, та як борються із зеленим агресором в інших містах.
…Колись її вважали декоративною рослиною, яка потрапила на територію Євразії як лікувальна культура. Зараз – це багаторічний шкідник. І активно борються з ним не лише в Україні, а й у багатьох державах світу, зокрема в Білорусі, Казахстані, Вірменії, Киргизстані, Росії. Усе це – про амброзію полинолисту – рослину родини айстрових, що ззовні нагадує полин, і у місцях, де її не чіпають, розростається до понад 2 м заввишки.
Зелений агресор має здатність витісняти інші культури, що ростуть поруч, висушувати та виснажувати ґрунт, що негативно впливає на сільськогосподарські угіддя. Та головне – вона є основним алергеном для багатьох людей у період свого цвітіння – із липня і аж до середини осені. І жодні інші бур’яни й дерева не мають подібного впливу пилку на шкіру та слизові людського організму.
Тож, певно, немає у світі того, хто б не чув про амброзію. У період її активності 80% випадків алергічних захворювань у Кременчуці – саме через неї. Про це розповідає місцевий алерголог Тетяна Каптан. Стосується це і дітей, і дорослих. За її словами, упродовж останніх трьох років статистика щодо кількості алергіків у місті стабільно тримається високих показників.
«Супроводжується хвороба різко вираженим нежитем, свербежем, почервонінням очей, сльозоточивістю, першінням у горлі, запаленням в області очей, бронхіальними астмами, мігренями, загальним знесиленням організму», – коментує Каптан.
Додає, що в середньому на лікування алергії у найактивніші місяці цвітіння українцю необхідно від 600 до 1 тис грн (300-500 грн/міс), а то й більше – залежно від протікання хвороби.
«Знайомий» із алергією не зі слів, очільник Департаменту житлово-комунального господарства Кременчука Іван Москалик розповідає, що за період своєї роботи у сфері комунального господарства брав участь у боротьбі з амброзією.
«Активне винищення цього бур’яну в Україні розпочалося з початку 2000-х, хоча з’явився він набагато раніше. Проте оскільки одна рослина дає близько 30-40 тисяч насінин, боротися з нею неймовірно складно. Адже відбувається її постійне розмноження. Тому наше комунальне господарство по 5-6 разів на сезон скошує рослини, засаджує місця активного розростання шкідника іншими культурами та вириває ці пагони», – розповідає він.
До речі, саме виривати квітки з коренем близько останніх трьох років тому почало місцеве комунальне підприємство «Благоустрій Кременчука». За даними підрозділу, щорічно таким чином видаляють рослину на 24,5 га зелених зон міста: у сквері ім.О.Бабаєва, за площею Перемоги у бік набережної і довкола будівлі колишнього Укрсоцбанку, на розподільчий смузі на пр. Свободи, біля фонтану на вул. Київській, на колі-розвороті на Пивзаводі, на бул. Пушкіна, на вул. Першотравневій, біля пам’ятника Шевченку, довкола Міського палацу культури, у сквері ім. І.Пономаренка.
На інших заражених амброзією зонах міста (26,5 га) зі шкідником борються, викошуючи його. Здебільшого це місця загального користування та відпочинку (парки і сквери) чи ті, що відносяться до меж благоустрою комунальних структур. Таким чином, упродовж сезону рослину скошують 5-6 разів. Місця ж біля окремих житлових будинків у віддалених районах міста заростають амброзією. Для прикладу, на шкідливі рослини жалілися мешканці вулиць Київської, Героїв Крут, Довженка. І доки городяни не звертаються зі своїми проблемами до журналістів, очільниками комунального господарства чи управляючими компаніями, шкідник буяє. Втім, саме останні зобов’язані тримати в чистоті від бур’янів підпорядковані їм зони. Так само і приватні підприємці повинні контролювати своєчасний покіс трави на прибудинкових територіях. До цього їх зобов’язують вимоги Законів України «Про благоустрій населених пунктів» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Однак, як управляючі компанії, так і приватні підприємці ці вимоги часто ігнорують. На це вказує і начальник управління контролю за станом благоустрою міськвиконкому Володимир Окунь, який контролює ситуацію з амброзією в місті. Після порушення та припису порушникам надається близько двох тижнів, щоб ситуацію виправити. А от за систематичні порушення накладаються штрафи:
- на громадян – від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1 тис 360 грн);
- на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 50 до 100 таких мінімумів (від 850 до 1 тис 700 грн).
На жаль, штрафи не гарантують кременчужанам чисте повітря без пилку амброзії. Тож і чуємо про ситуації, коли містяни, сплативши за обслуговування прибудинкової території, власноруч беруть до рук коси або виполюють шкідник. Проте, якщо вся родина – алергіки? Що тоді? Як показує досвід життя у Кременчуці, містянам доводиться тижнями чекати реакції комунальників.
Чи дійсно кременчуцька влада переймається винищенням амброзії? Адже як повідомили нам у «Благоустрої Кременчука», у 2017-2018 роках фінансування по її видаленню було обмежене. Викошування рослин проводилося лише в місцях найбільшої щільності шкідника. І вже з 2019 року агресора косили та ліквідували на більшій площі заражених територій. Минулого року на ці роботи з міськбюджету виділяли 500 тис грн.
Як в інших містах
Кременчуцька газета поцікавилася, як борються з амброзією у інших містах. Приміром, у Каневі найбільш ефективним методом, окрім викошування і викопування рослин вважають обробку пагонів спеціальним розчином. Як нам повідомило канівське комунальне підприємство «Місто», на 1 тис л хімречовини, придбаної за 15 тис грн, упродовж року знищили близько 90% карантинних рослин. Лише цим не обійшлося. На роботи з обприскування пагона витратили 35 тис грн. На обслуговування робіт із викопування та виривання рослин – 276 тис грн.
У місті під Києвом – Ірпені – амброзію знищують, розпилюючи біопрепарат «Амбростоп». На це минулого року з бюджету міста виділяли 50 тис грн. Повідомляють, що роботи дали ефективний результат на території 10 тис м2, заражених амброзією.
Активно та системно ведуть боротьбу з амброзією і в сусідніх Горішніх Плавнях. За інформацією КП «СпецЕко», вони, окрім покосу амброзії, останніми роками обприскують її препаратом «АлергоСТОП амброзія».
«Особливо внутрішньоквартальні райони, дитячі майданчики, місця загального призначення, масового відпочинку населення, навчальні заклади – з інтервалом 2-3 тижні, з червня по серпень. Також використовуємо хімічний захід – обробку гербіцидом за межами міста, на промислових територіях, обочинах доріг – з інтервалом 2-3 тижні, з червня по серпень. Та в усіх випадках важливо, щоб рослина амброзії була знищена до початку цвітіння», – коментують у підрозділі, додаючи, що кожну ділянку варто обов’язково обробляти упродовж двох-трьох років поспіль.
Нові технології літом минулого року задіяли в Полтаві. Там рослини обприскували препаратом «Амбростоп». Полтавські комунальники переконані, що завдяки цьому гине і корінь рослини. Тобто, виривати рослину з коренем уже не буде потреби. А наскільки це допоможе – стане зрозуміло вже влітку цього року.
Окрім цього, комунальники обласного міста додають, що препарат є абсолютно безпечним для людей, а працівники під час обприскування навіть не застосовують спеціальний одяг.
У Кременчуці обіцяють експеримент
У дієвості використання біологічно-хімічних заходів очільник департаменту ЖКГ Кременчука Іван Москалик сумнівається. Принаймні переконує, що на його практиці подібні зусилля були майже марними. Вони лише спустошують міський бюджет.
«Декілька років тому ми навіть їздили переймати досвід колег у Запоріжжя, які на той момент запроваджували використання хімікатів проти амброзії. Однак, на жаль, жодного разу це не дало помітних результатів. Рослина має здатність викидати насіння у землю на 90 років наперед. І борись – не борись із нею, вона все одно продовжуватиме рости, скільки би препаратів не затрачали. Єдиний метод боротьби, який я вважаю найбільш прийнятним у цій роботі, це виривання рослини із корінням та постійне скошування. Наприклад, у Європі амброзії практично немає через свідомих екологічно активних громадян, які також активно долучаються до її винищення. Важливо і те, що ми засаджуємо клумби та зелені зони іншими спеціальними культурними рослинами, що не дають алергену розростатися», – прокоментував він.
На підтвердження своїх слів Москалик пообіцяв Кременчуцькій газеті, що цього року проведе показовий експеримент на одній із ділянок з амброзією. На обробку планує запросити журналістів і громадськість міста. Якщо експеримент виявиться вдалим, впроваджуватиме подальший комплекс заходів по всьому місту.
Амброзія – підступна: якщо скосити її в період активної вегетації, вона утворює заново удвічі-втричі більше молодих пагонів, ніж було. Якщо засмічена амброзією територія велика, вручну цієї трави не позбутися. Тож чи не краще застосовувати комплексні заходи, зокрема і гербіциди, які у нас дозволено використовувати відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»? Сподіваємося, цього року міська влада поставиться до алергіків із більшим розумінням. Та краще старатиметься боротися зі шкідниками не лише у громадських місцях, а й на вулицях, біля житлових будинків Кременчука. Можливо, тоді в нашому промисловому місті дихатиметься хоч трохи легше.
Нові технології боротьби з амброзією – це в Полтаві, а у Кременчуці закликають косити і косити.
Кременчужани по Київській потопають у амброзії.
На Полтавщині запроваджували карантинний режим через амброзію.
Ліна Романченко
