Кременчужани відзначили 100-ліття вільного козацтва.
Цими вихідними кременчужани відзначили 100-ліття вільного козацтва, відвідавши місця, де зароджувався український повстанський рух. Масштабні святкування проходили у Холодному Яру – місці, де археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської.
У 1918 — 1922 роках православний Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.
У зв'язку з революцією, жителями села Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти Монастир від пограбування, було створено загін самооборони Мотронинського монастиря під керівництвом Олекси Чучупака. До складу загону входило 22 особи.
Пізніше, у 1919 році, загін перетворився на полк, а Василя Чучупака було обрано командиром полку (до цього він був прапорщиком Російської Імператорської армії, а ще раніше — сільським вчителем). Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України денікінцями полк брав участь у їхньому вигнанні із Черкас. Полк увесь час поповнювався, його чисельність досягала 2000 осіб.
Згодом утворилася Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів — отаманами (на згадку про військову традицію козаччини).
Варто зазначити, що дорогою до Холодного Яру обов’язково варто відвідати ще одну мекку для свідомих українців – могилу отамана Василя Чучупаки, що похований на кладовищі у селі Мельники.
Зовсім недалеко, у селі Медведівка знаходиться і пам’ятник легендарному Максиму Залізняку.
Загалом Холодний Яр на навколишні села за кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, а їх тут налічується понад 150 найменувань, посідає перше місце в Україні. У лісовому масиві і на полях навколо нього скрізь розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх городищ, а також руїни підземних церков і печер.
За легендою, в часи монголо-татарської навали в лісових хащах над річкою Сріблянкою заховалася Меланка Холодна з дітьми. З часом до неї приєдналися інші втікачі і виникло поселення з назвою Холодне. Ніби відтоді й ліси навколо нього назвали Холодноярськими.
Цими вихідними у холодноярському лісі біля озера зібралося чимало козацьких нащадків, адже за старими традиціями у Гайдамацькому ставі відбувалося освячення зброї.
Та все ж-таки головною без перебільшення реліквією Холодного Яру, яку має побачити кожен, є Тисячолітній дуб Максима Залізняка.
«Всупереч розповсюдженій думці, що цей дуб садив Максим Залізняк, скажу що це не так. Він просто відпочивав, напевно, під цим деревом, як і під багатьма іншими, але місцеві мешканці, аби вшанувати пам'ять про славного отамана на його честь назвали найкремезнішого дуба – тож відтак і народилася легенда про цей дуб. Зараз дуб для свого віку перебуває у гарному стані і навіть не думає гинути За даними дослідників – 70% деревини – жива, а це досить гарний показник для дерева такого віку», - розповів про холодноярського велета директор заповідника Богдан Легоняк.
Він також запевнив, що дуд, не зважаючи на те що не має листочків, іще розпуститься. Бо є представником пізнього різновиду. Тож усі переживання щодо його загибелі – марні.
Пересвідчитися у цьому може кожен, просто діставшись козацькими стежками до Холодного Яру.
До слова, дорогою додому не слід оминати Іллінську церкву у Суботові, адже там, за свідченнями істориків, за наказом гетьмана Богдана Хмельнцького була збудована родова усипальниця. Не дарма ж саме вона зображена на купюрі номіналом 5 гривень.
Автор матеріалу висловлює щиру подяку Кременчуцькому осередку партії «Свобода» та лідеру організації Костянтину Красовському за екскурсію та можливість доторкнутися до сторінок історії та боротьби українців за волю.
Ірина Андрєєва
