Цікаві історії з музею.
Кременчужанам розповіли, як Дід Мороз встигав бути усюди. Таку опублікацію оприлюднили на сторінці Кременчуцький краєзнавчий музей
«Ось і прийшов довгоочікуваний Новий рік, який приніс із собою надію на краще майбутнє. Тривають святки. Яким буде 2021 рік і взагалі наше майбутнє – ніхто не знає. І ми загадувати наперед не будемо. Одне знаємо напевно – він буде зовсім іншим.
А от яким було минуле кременчужан – ми можемо дізнатися із достовірних джерел; отже, будемо продовжувати дивувати наших читачів», - розповідає завідуюча експозиційного відділу музею Вікторія Ширай.
За її словами, пожовклі сторінки старих видань зберігають багато цікавого з життя мешканців нашого міста. Тож дослідниця напередодні Нового року за старим стилем, вирішила нагадати містянам, як проходили зимові свята півстоліття тому.
«Відкриваємо газету «Кременчуцька Зоря» за 1971 рік, а там диво – Дід Мороз на моторолері. Дивимося нижче. Виявляється, що 50 років тому Бюро добрих послуг міськпобуткомбінату № 1 так вітало кременчужан. Дід Мороз у причепі привозив дітлахам подарунки, які виготовляли в основному тут, в Кременчуці. Так за підрахунками головного інженера кондитерської фабрики Є.Мартиненка в 1971 році кременчуцьке підприємство випустило 243 тисячі пакунків дитячих солодких наборів, 20 тисяч коробок цукерок, 40 тисяч «хлопавок» та ін. Не залишився осторонь і міськхарчокомбінат, який виготовив 25 тисяч дитячих подарунків.
А ще, окрім солодощів, тодішній Дід Мороз продавав ялинки до свят і на цьому ж моторолері навіть доставляв зелену красуню прямо додому замовнику. Уявіть собі враження дітлахів, коли під’їжджав Дід Мороз на такому транспорті і заносив ялинку до домівки, мовби із чарівного лісу.
Ця досить цікава організація, яка приносила новорічну радість, знаходилася по вул. Шевченка, 32-а. Такого активного веселого Діда Мороза запрошували по кременчуцьких домівках протягом всіх святкових днів аж до самого «Старого Нового року».
Ось так весело зустрічали свята кременчужани півстоліття тому», - ділиться В.Ширай.
Антоніна Озерна
Ілюстрації з архіву музею
