Її смарагдовий ангел має веселе, навіть трішки пустотливе обличчя і народився на полотні, коли вона долала хворобу. Ця картина є улюбленою в кременчуцької волонтерки Ірини Митрофанової і вона представила роботу на виставці, яка вчора відкрилась в Міській художній галереї Кременчука.
До 8 квітня кременчужани можуть побачити роботи Ірини Митрофанової. Це її перша виставка. Кременчужанка виставила 7 робіт і цикл фотографій про АТО.
«У Ірини особливі картини, бо вона біль намагається виразити не в агресії, а в творчості», - розповіла на відкритті виставки директорка Міської художньої галереї Кременчука Оксана Бойко.
Сама ж Ірина Митрофанова розповіла, що навчалась в художній школі і любила малювати. Та коли почались події на Майдані в 2013 році, а потім АТО , то пензлі не брала.
Потім у її житті з’явилась Зоряна, яка займалась арт-терапією з АТОвцями, і Ірина почала згадувати навички, отримані в художній школі.
«Було важко, бо все розумієш, як робити, навіть бачиш, як це буде, а руки роблять інше», - розповіла Ірина. Говорить, що її картини до війни і тепер – роботи різної людини.
Волонтерка легко розлучається з своїми картинами. Деякі дарує, деякі виставляє на аукціони, аби збирати гроші для доброчинності. Цікава історія вийшла з картиною «Апельсини». Ірина її виставила на аукціон, аби отримати гроші для незрячого хлопчика-музиканта, що має ДЦП. Та її забажали купити аж два учасника, тож довелось малювати дві картини. На виставці вже третій варіант.
Пригадала Ірина і про те, що гарбуза для свого натюрморту везла з Києва. І про те, що картини з глодом, шипшиною навіяли волонтерські поїздки в зону АТО.
«Якось їхали, а воно дощ, сильний вітер. На нашу машину полетіли плоди і гілочки глоду. Я попросила зупинити автівку. І це здалось символічно, як люди, які вимушені їхати з рідних місць. Такі асоціації виникли в моїй уяві», - розповіла Ірина.
Те що Ірина має хист було здивування для багатьох її друзів і знайомих. Про це говорили на відкритті виставки. А ще відмітили, що Ірина цього дня була якась інша, нібито м’якіша.
«Ми познайомились з Іриною під час Майдану. Вона за свої гроші закупляла бронежилети і передавала в Київ. І я був її бронежилеті. Вони рятували життя і якби не ті бронежилети, то у Кременчуці було більше Героїв Небесної Сотні», - розповів кременчуцький волонтер Іван Балацький.
Згадали, як Ірина з перших днів АТО возила допомогу бійцям, не дивлячись на небезпеку.
«Коли Ірина займається арт-терапією з АТОвцями вони це сприймають краще, бо вона була там, де й вони», - розповіла Зоряна, яка натхнула кременчуцьку волонтерку на створення картин.
Зоряна також відкриває своєрідну таємницю: Ірина спочатку хехотіла займатися арт-терапією, мотивуючи, що їй не треба "лікуватися від війни".
Є в Ірини Митрофанової спільний проект з директорка Міської художньої галереї Кременчука Оксаною Бойко. Саме тут в Кременчуці хочуть влаштовувати перші художні благодійні аукціони, аби допомагати онкохворим. «Так художники могли виставляти свої роботи, а гроші йшли б на благодійність», - поділилась планами Оксана Бойко.
Щодо творчості, то Ірина Митрофанова обіцяє створити картини із своїми улюбленцями – двома котами. Вони ще ті помічники у її роботі з пензлем і полотном.
Нагадаємо, виставка унікальних кременчужанок, Або як біль трансформувати в творчість
Світлана Павленко
