
Дві цікаві книги-збірки в один день презентували у кременчуцькій бібліотеці.
Вчора у бібліотечному відділі для дорослих відбулася захоплююча презентація одразу двох книг молодих літераторів. Презентували її наша містянка Анна Пахомова та Анфіса Сметатіна з Харкова. Раніше дівчата у нашому місті презентували книгу «Приготуй мені гарячого глінтвейну».
Тепер же взялися за таємничість, підготувавши нову збірку оповідань - «Потайсвіт».
«Вирішили нашою літературною невеликою тусовкою створити щось новеньке. Попрацювали близько 9 місяців і випустили нову книгу, неначе дитинку. Хотіли її презентувати до свята Івана Купала, та далі застав карантин, далі до Хелоувіна, а офіційно вийшла аж під Велесову ніч», - розповідає співаторка та укладачка Анна.
У збірці представлена робота семи авторок. Обмежуватись звичайними оповіданнями письменниці не захотіли і вирішили дістатися до особливого періоду української міфології. Наголошують на тому, що міфологія саме не слов’янська,а народна. Адже запозичена і з язичницьких часів, і з християнських.
«Тут відбувся симбіоз: є бог, є святі, які ввійшли до народної творчості. Наприклад, коли буревій, говорять, що то Георгій Побідоносець вбиває чортів. Такого не знайти ніде, виключно в Україні. Не в католиків чи інших релігійних течій, а саме у нас. Чи, наприклад, виключно українська відьма, яка виношувала яйце під пахвою», - розповіла Анна.
Під час презентації збірки з містичними оповідками бібліотечною залою ходив Рудий Панько – поважний кіт бібліотеки. Однак, схоже, український Потайсвіт не настільки страшний, оскільки пізніше він заскочив прямісінько до книг і пролежав так перед презентуючими тривалий час.

Згадали дівчата і Мавок. А Анфіса Сметатіна розповіла про знайденого нею персонажа – Поветрулю. Чи про класичних українських вампірів – упирів. І чи не у кожному регіоні – свої персонажі.
«Тут і містичні, і міфологічні персонажі, а хтось бачить сюжети, побудовані на коханні», - розповідає Анфіса та наш оголошує, що найцікавіше – поєднання кількох стилів авторок. І кожна шукала особливу містичність у власному стилі письма.
«Це не просто, що ми сіли і вирішили дати такий заголовок – це була цілеспрямована пошукова і творча робота», - додала вона.
Друга книга уже з романтичнішим акцентом - «Бо кохаю...». Окрім глянцевих листків читачів чекає ще один сюрприз – після кожного розділу розташовані QR-коди з переходом на сторінки публікацій та книг авторок. Адже кожна з них має своїх шанувальників, і особливо у романтичній прозі.
Тут дівчата акцентують увагу на різноманітні сюжети, проте одну ціль: жити теперішнім, не гнатись за ілюзорністю, шукати Принців між реальних людей.
«У кожного своя історія, але, можливо, варто не прокидатися у 35 років, а жити кожним днем, насолоджуючись довколишнім. Не пропускати життя повз, не переносити його на майбутнє», - додала Анна.
Анфіса ж поділилася, що у її розповіді даного оповідання буде відкритий кінець.
«Я дуже люблю, коли читач дивується завершенню. Під час цього він переживає безліч емоцій, і в першу чергу, він думає. А, отже, розвивається, порівнює, аналізує своє життя. Для мене завжди були важливими не форма, а мета: для чого, для кого я пишу, навіщо. Тому люблю, коли у читача залишається післясмак від прочитаного і можливість думати над текстом далі», - додала авторка.
До речі, обидві дівчата пишуть максимально багато. Наприклад, у Анфіси, яка окрім письменства підпрацьовує репетитором мов, можливе створення цілого роману за один місяць. У Анни, працюючого адвоката, поруч із легким написанням постійно відбувається упорядницька робота. Обидві співпрацюють з видавцями, беруть участь у літконкурсах та чи не щодня публікуються на літературних сайтах.
Ближче ознайомитися з книгами ви можете у бібліотечному відділі на Соборній,11.
Ліна Романченко
Фото Кирило Воронцов








































































