Взяв участь у всіх великих битвах Національно-визвольної війни.
На карті Кременчука провулок Нечая з'явився не пізніше 1954 року. Про це розповідає Кременчуцький краєзнавчий музей.
У 2022 році, для уточнення особи вшанованого, до прізвища додане ім'я і тепер назва – «провулок Данила Нечая» (Рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 16 грудня 2022 року).Дани́ло Неча́й (1 листопада 1612 - 10 лютого 1651) – видатний український військовий діяч, полковник брацлавський, один із організаторів і герой визвольної війни українського народу. Його вважали після Хмельницького найбільшою фігурою в козацькім війську. Данило Нечай походив з української православної шляхти. Мав трьох братів. Матвій Нечай був сотником, а згодом наказним полковником Уманського полку. Юрій був у Могилівськом полку сотником (чи старшиною в 1656-59 роках); взятий в полон у Бихові 13-14 грудня 1659 року, засланий до Тобольська 1660 року. Іван Нечай був могилівським полковником і чоловіком доньки Хмельницького Степаниди.
Данило Нечай взяв участь у всіх великих битвах Національно-визвольної війни. Він бився під Жовтими Водами, Корсунем, Старокостянтиновом, зіграв вирішальну роль в битві під Пилявцями. Саме йому було доручено найбільш відповідальне завдання – штурм фортець Кодак і Броди. Нечай брав участь в облозі Львова, Замостя і Збаража. Організував Брацлавський полк, відзначився в боях на Вінниччині, під Меджибожем.
Після повернення до Києва командував київським гарнізоном, вів переговори з дипломатами Речі Посполитої. Крім того, мав славу людини з надприродними здібностями і входив до переліку найбільш відомих характерників, таких як "урус шайтан" Іван Сірко, Максим Кривоніс, Северин Наливайко, Іван Підкова та інші.
Загинув у бою з поляками. Героїчній загибелі Данила Нечая присвячена народна пісня «Про козака Нечая», занесена до «Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони». Існує близько ста записів цієї пісні починаючи із ХІХ ст. Пісня відома у виконанні Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка, капели "Думка”, ансамблю «Миклухо Маклай».
Йому присвячені дві одноіменні історичні повісті "Данило Нечай" Т.Микитенка та О.Островського, роман "Полковник Данило Нечай" Ю.Радзикевича, роман "Лицар" О.Дмитрука та ін. У 1955 році зі стапелів зійшов суховантаж «Данило Нечай». У смт Брацлав є погруддя Данилу Нечаю.
14 жовтня 2020 року 40-му полку Національної гвардії України було присвоєно почесне найменування «імені полковника Данила Нечая».
За матеріалами джерела
