Разом із науковцями перелічуємо та дивуємося різноманіттю фауни нашого району.
Чи можливо у нашому промисловому місті побачити, у Придніпровському парку, наприклад, зайця? А в електроопорі голуба-синяка чи на Кагамлику дикого лебедя?
Виявляється, так.
А ще у нас літають різноманітні метелики, на Східній дамбі бігають олені та косулі, по Раківці розгулюють дикі веприки, а у водосховищі живуть видри. І це ще далеко не всі ссавці та тваринки. Також нещодавно, у липні цього року, у центр Кременчука забрела європейська косуля. У неї була зламана нога та йшла кров з рота. Як опинилася у самому центрі Кременчука - не зрозуміло.
Трикутник поліурбосистеми
Як з’ясувалося, не зважаючи на функціонування колись потужної промисловості (до рашистських «прильотів» по Північному промвузлу), Кременчук та район має досить різноманітний фаунофонд – тобто, всілякої живності. А особливо за його межами. Про це нашій редакції розповів перший проректор Кременчуцького Національного університету ім. М.Остроградського Володимир Никифоров. Загалом у нашому районі налічується 45 видів водних безхребетних, 134 види комах, 59 видів риб, 12 – земноводних, 12 – плазунів, 150 – птахів та 31 вид ссавців.
Щороку, і навіть у воєнний період, науковець разом зі студентами бере участь у дослідницьких експедиціях малолюдними місцями: островами Кременчуцьких плавнів до Нижньопсільського заказника (між селами Омельник, Запсілля та Гуньки), до заплав Горішніх Плавнів.
Загалом же у нашому регіоні розміщений основний трикутник поліурбосистеми: в межах Кременчука – Горішніх Плавнів – Світловодська. Через це і багата місцевість на фаунорізноманіття: починаючи від рідкісних комах і закінчуючи чималою кількістю птахів та навіть деякими хижаками.
«Через промисловість та людську активність тварини ховаються саме у цей «трикутник»: на острови, долини, у місця біля гирла річок. Проте час від часу їх через певні причини заносить ближче до людей», – пояснює еколог.
Наприклад, у 2000 році під Кам’яними Потоками, під час полювання місцевому мисливцю пощастило вислідити вовка. Тоді це стало великим здивуванням: мовляв, як до наших околиць міг забрести вовк? За словами проректора, цілком реально, що на Кременчуччині може водитися шакал (середнє між вовком та лисицею, авт.). Зокрема, такий вид зустрічали у Білецьківських плавнях. Найімовірніше, він потрапив до нас з Хортиці, а туди – з гір Криму.
Що вже говорити про частих гостей Молодіжного – диких лисиць, яких час від часу фотографують на телефони кременчужани? Чи веприків на Правобережжі міста, які, на думку екологів, забігають туди з довколишніх лісів чи Білецьківських плавнів. Зауважує викладач і про нерідкісних для нашого регіону косуль (вони ж дикі кози, авт.), яких найчастіше бачили у Нижньопсільському заказнику. Через лісисту місцевість довкола Кременчука, на Східній дамбі (на Правобережжі) бачили дикого лося.
Окрім цього, на півострові Кантареве річище (по дорозі на Горішні Плавні) науковці виявили популяції лісової та кам’яної куниці, а також зафіксували понад тисячу особин ласок. Цікаво, на території нашого району Никифоров бачив навіть білого горностая (ссавець, схожий на тхора, авт.). Проте нерідко на Кременчуцькому і Кам’янському водосховищах, як і на Пслі, можна побачити і річкову видру. А на островах у плавнях та вздовж Псла живуть чимало водних бобрів. У самому ж місті таких зустрінеш хіба що у сквері Сосновому, що на Водоканалі.
Проте, напевно, чи не кожен містянин зустрічав у парках і на вулицях білок. У нашому регіоні спостерігається лише один вид – білки звичайної, як і один вид популярного європейського їжачка. Також у Кременчуці можна побачити рідкісних метеликів Махаона та Подалірія, які також знаходяться під охороною Червоної книги. Окрім цього, у парках біля дубів повзають унікальні жуки-олені.
Нічні рукокрилі та родини змій
Скоріш за все, кожен кременчужанин стикався на вулицях з кажанами. А ще досить часто ці ссавці потрапляють до місцевих балконів чи квартир. У нашому місті це саме вид Нічниці водяної, який також занесено до Червоної книги. Натомість, за словами першого проректора університету, колись досить поширених равликів у Кременчуці та районі стає все менше. Як і окремих плазунів. Наприклад, неотруйну змію медянку часто плутають з гадюкою і вбивають. Хоча вид занесений до Міжнародного та європейського списків. Відрізняє її від отруйної змії мідний з червоним колір, який не можна ні з чим сплутати. За поясненням, у отруйної гадюки зелено-сірий сталевий колір та трикутна форма голови. Окрім цього, досить часто за містом можна зустріти вужа, а у степах – степову гадюка. Місце, де плазунів виявляють найбільше – у бік островів Зеленого та Солов’їного (ближче до Білецьківки).
«Під час виїздів часто бачили і виводки, і молодь степової гадюки. Але у самому місті таких оселень не зустрічав ніколи. А от, наприклад, у плавнях біля Горішніх Плавнів бачили лише два види вужів: це вуж звичайний, який характеризується неприємним запахом (переважно виділення відбуваються від страху); і другий – водяний, який ще називають «шахматною гадюкою», у якого на шкурі відповідний малюнок», – розповідає Никифоров.
У дослідження науковців потрапляв і тритон гребінчастий, який також є нерідким гостем у лісах району. Загалом же на Полтавщині налічується 12 видів плазунів: це медянка, степова гадюка, болотяна черепаха, різні види ящірок та 12 видів земноводних жаб.
Морська екзотика
Тим же, кому цікаво знайти чи побачити справжню екзотику, варто приїхати до водосховища чи, знову ж таки, пливти на острови. Але вже після війни, коли буде дозволена навігація маломірних суден. Тоді біля окремих берегів можна буде побачити дрейсену мінливу чи тригранку (вид двостулкових молюсків), занесених до нас водами з далеких континентів. Через забруднення водосховища викладач не радить експериментувати з ними на кухні.
Якщо ж говорити саме про Кременчуцьке водосховище, то тут незвичайною стала хижа риба-царьок або сонячний окунь. Чисельність його популяції науковець пояснює тим, що зараз у водоймі проблема з великими хижими видами риб, наприклад, зі щуками. Також у нашому «морі» зустрічається морська риба-голка. Цьому сприяє щільність води, зокрема, те, що вона почала ставати солоною.
Чимале різноманіття риб у нашому районі пояснюється Дніпровським національним екологічним коридором. Так, на сьогодні у водах Кременчуччини зафіксовано 26 видів риб. Однак активний вилов риби та погіршення якості води під впливом стічних вод з території басейну Дніпра (забруднення пестицидами, фосфатами тощо) сприяє зменшенню видів. Адже ще декілька десятиліть тому у Кам’янському водосховищі фіксувалося 54 видів морської живності.
На перетині 5 міграційних пташиних шляхів
Щодо птахів, то зустрічалася у нашому місті сова вухата (її плутають з домовим сичем) та частий мешканець дахів багатоповерхівок–домовий сич. Проте фіксували на Кременчуччині і інших хижих, більш екзотичних птахів, наприклад, рідкісного орлана-білохвоста.
«Вони дуже рідко, але зустрічаються родинами на території 30 квадратних кілометрів. Років 10 тому я бачив одну таку гніздівлю за островом Зеленим. Там є тиха заводь і старе дерево у воді», – розповідає Никифоров.
До речі, близько 10% дніпровських популяцій більшості птахів гніздиться на Кременчуччині.
Серед них є і кулик-сорока (відрізняється від звичайної довгим червоними дзьобиком та лапками). Саме в Кременчуцьких плавнях гніздиться його найбільша популяція в Україні. Зокрема, в прибережній частині Східної дамби Крюкова.
Пролітають транзитом через Кременчук та район чорні лелеки (теж з Червоної книги), інколи їх «зупинки» фіксують у гирлі Псла чи Ворскли.
Зауважимо, що Кременчук знаходиться на перетині п’яти міграційних пташиних шляхів, через що орнітофауна міста особливо багата. Зокрема, тут чимало гідрофільних птахів, які селяться біля водойм.
Зауважують орнітологи і про декілька видів ластівок у нашому місті. Особливі – це ластівки берегові, що снують над водною гладдю. Як зазначає у книзі «Пташине населення Кременчука» Ірина Соколова, їх «гніздування» можна помітити вздовж пляжів нашого району (щовесни сюди прилітає від 400 до 500 пар).
Серед не менш цікавого – синиці. Але не звичайні, а з блакитною «шапочкою» на голові – Гаїчки болотяні. Їх зустріти в місті досить складно, але можливо–наприкінці зими або дуже ранньою весною на деревах у парках. А от уже на Кагамлику можна побачити синицю вусату. Птах рудувато-бурого оперення, з східчастим хвостом. Вусатим називається весь вид, а от чорне оперення біля дзьоба (вуса) мають лише самці.
Голуб-ВПО
Не секрет, що Кременчук славиться чималим різноманіттям голубів. Окрім відомого Крюківського, у наших парках мешкає багато диких голубів (горлиць). Цікавим здобутком орнітології вважають переселення до району і голуба-синяка. Він будує собі оселю …у підпорах електричних стовпів.
До нас він прилетів, скоріш за все, зі східної України (з Луганщини). А першопочатковий ареал птаха охоплює майже всю Європу, Закавказзя та Азію.
Ліна Романченко
Фото шукала авторка
