Олександр Юрійович дав ексклюзивне інтерв’ю «Кременчуцькій газеті».
Днями голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький зустрівся з головним редактором «Кременчуцької газети» Олегом Булашевим та відповів на ряд його запитань, які стосуються діяльності облради, життєдіяльності Полтавщини та особисто керівника законодавчої гілки влади регіону.
- Які найбільші проблеми області?
- Це проблеми, яким вже не рік і не два. В першу чергу, це екологічні проблеми. Наприклад, у нас діє програма поводження з твердими побутовими відходами, але по факту вона, на жаль, не реалізується. Звісно, без державної програми ми тут, власними силами, зробити нічого не можемо. Тут потрібна допомога муніципалітетів. Яскравий приклад - це Полтава. При проблематиці Макухівського сміттєзвалища ця проблема залишається і до сьогодні. Хтось або чомусь не хоче її вирішувати. Земельна ділянка не виділена. Інвестори, крім обласного бюджету, не зрозумілі, держпідтримка десь зависла. Хто винен і що робити - питання риторичне.
Звісно подальша проблематика стосується працевлаштування людей. Трудові внутрішні мігранти всі перетікають в міста мільйонники - Київ, Харків, Дніпро. Є міграція до країн поблизу нашої держави - тобто за кордон.
Наступна проблема - це житло. Остання наша соціологія показала тенденцію – якщо людині буде запропоновано житло, то людина приймає рішення для себе плюс мінус залишатися на цій території і шукати роботу, а не переїжджати до іншого міста.
- Як можна оцінити якість обласної ради?
- Ми нормально працюємо. Склад депутатів якісний. Ви же знаєте, що в облраді є депутати – віце-мери міст області, керівники підприємств та екс-голови районів… Бачимо, що депутати за своєю більшістю не дилетанти… Все добре, аби не політика.
- Давайте про політику. Опозиція в облраді в особі «За майбутнє» постійно ставить Вам у провину відстоювання інтересів Решетилівки – вашого виборчого округу. Скільки грошей з облбюджету в 2021 році направлено в громади? Чи є розподіл рівномірним?
- Що таке розподіл того ж самого фонду розвитку територій – ФРТ. Це екстериторіальна історія. Депутат має у своєму розпорядженні певні кошти. Умовно має. Він може їх відправити у свій виборчій округ та і не в свій. Головне, аби та територія, куди він хоче відправити ці кошти, мала б проєктно-кошторисну документацію. Таким чином, на Миргород було направлено 12 млн грн, на Решетилівку - 10, Глобине - 8, Кременчук - 4,5 млн – на онкодиспансер. Але Кременчук непогано отримав з держбюджету: 50 млн грн – субвенція з держбюджету. Тож Решетилівка явно не найбільша.
- Ваші політичні опонети складають про вас різну огидні нісенітниці. Ну зокрема, там рахують ваші кросівки, то обговорюють їхню ціну. Плануєте подавати в суд на таких горе-журналістів і чому вас так «люблять»?
- Вважаю, що їм буде цікавить все, що стосується мене на якомусь етапі. Хоча, якщо ви помітили, то на останній сесії була концентрація їх негативу розсіяна і попало різним фракція і облдержадміністраціі. По мені, звісно, проїхалися.
Ми розуміємо, що група депутатів від «За майбутнє» має людину, яка регулює весь цей процес і це певний політтехнолог. Він розподіляє ролі і, навіть, дає слова, що і кому можна говорити. Якщо це медицина, то говорить депутат, керманич галузі медицини Кременчука Максим Середа. Своя роль є у Івана Москалика, у Олексія Матюшенка, у Ольги Усанової і у блукаючого форварда Олега Дядика.
Таким чином, вони вибудовують свою модель поводження і опанування в тій чи іншій тематиці. І якщо раніше зосередження удару було тільки по голові облради, тому що вважали що за рахунок певного політичного тарану розхитають ситуацію і виб’ють мене з позиції, зрозуміли, що це неможливо і пішли шляхом дискредитації облдержадміністрації та інших фракцій…
Тобто опоненти чи опозиція, як вони себе називають - це штучне утворення і який сенс домовлятися , якщо вони не змінять свою риторику і поведінку.
Про позов на журналістів - поки розмірковую.
- Поділіться проєктами, які за рік вдалося реалізувати на посаді голови Полтавської облради.
- Обраний на посаду вже вдруге, тому виконання результативних традицій в своїй роботі сягає не одного, а шести років. Продовжується те, що було закладено на початку 2016 року. Ми сконцентрувалися на громадських бюджетах і на допомозі ОТГ.
Перша черга - це розширення функціоналу громадських бюджетів – екоініціативи, бюджет участі, шкільний громадський бюджет і на наступний рік хочемо відзначати кращого менеджера проєктів Полтавщини. Це буде конкурс «Кращий менеджер громадських бюджетів Полтавщина». Це конкурс для тих, хто знається на проблематиці своєї громади, активно брав участь в громадських бюджетах Полтавщини (бюджет участі, шкільний громадський бюджет, екологічні ініціативи), перемагав та втілював ініціативи в життя. 50 тис грн. - приз переможцю.
- Які зміни дала децентралізація?
- Сама децентралізація - це супер, але починали її одні зі своїм баченням, а тепер завершують інші… Зараз з того, що негативне – процес буксує. Є перестороги що буде централізація процесу. Наприклад, забрати повноваження чи фінансування. Це не відповідає позиції децентралізації.
З рештою, проєкт про місцеві держадміністрації. Там каральні органи – місцеві адміністрації і посади, які можуть вирішувати долю тієї чи іншої громади і вони з достатньо широкими повноваженнями. Тож, раніше потяг рушив в гору і є побоювання, аби він не покотився вниз…
- Хто вносить найбільшу кількість інвестицій у Полтавську область та скільки?
- Останній час ми багато про це говоримо, бо нам задають питання колеги - звідки у вас стільки коштів в області? У нас за 9 міс вже 600 млн грн перевиконання.
Чому так сталося? Бо світові тенденції були для Полтавської області дуже прийнятні. Саме на нашій території працює компанія Ferrexpo, яка заплатила податок на прибуток до 400 млн грн здається.
Це 60% від загального надходження за період перевиконання. Ці кошти були рівномірно розподілені на потреби установ та закладів Полтавської облради, на медицину, а також інвестовані до ОТГ області.
- Назвіть три найбільших платників податків області.
- Полтавський та Єристівський ГЗК, а також Укргазвидобування входять у трійку найкрупніших платники податків Полтавщини. Саме і через сплачені ними кошти живуть і розвиваються ОТГ області.
- Які ваші стосунки з головою облдержадміністрації Олегом Синєгубовим і хто його замінить, коли він перейде працювати до Харкова, як заявили у Кабміні?
- Стосунки нормальні. Знаю, що мої «кременчуцькі друзі» вже призначили голову адміністрації, вже ділять заступників, процес іде… Але рано вони це роблять.
- Яким буде бюджет області 2022 і назвіть основні статті видатків.
- 24 грудня у нас бюджетна сесія. Бюджет буде більш скромний ,ніж у 2021 році.
- Коли почнуть літати літаки з полтавського аеропорту?
- Наступного року злітна смуга буде на реконструкції. За 2022 рік це має бути зроблено. Тож польоти почнуться не раніше 2023 року. Нас запевняють, що в бюджеті країни кошти на реконструкцію вже закладені.
- У Кременчуці закривають психоневрологічний та наркодиспансери. Хіба правильно, що люди повинні будуть їздити за спецмеддопомогою до Полтави?
- Це питання не Кременчука, а й всюди. Це позиція Нацслужби здоров’я, яка забезпечує фінансування подібних закладів. Пакет НСЗУ - це така собі модель, під яку мають підлаштовуватися всі ці заклади. Вони укрупнюються, вони скорочуються, а люди страждають. Ми взяти ці заклади на свій бюджет не можемо.
Знаю, що згідно рішення влади Кременчука, пацієнти з наркологічними та психічними проблемами будуть отримувати стаціонарну допомогу в новоствореному нарко-психіатричному відділенні на базі однієї з міських лікарень.
- Як ви оцінюєте роботу народних депутатів від області: хто більше, хто менше чого зробив?
- В першу чергу Олег Кулініч, обраний якраз по моєму округу. Ті, які не мають відношення до Полтавської області – Трухін Олександр. Знаю Дмитра Нальотова , Костянтина Касая.
- А Шаповалова ви знаєте?
- Я знаю особисто його.
- Він щось зробив за цей рік? Що можете сказати?
- Я можу сказати, що в газеті читав певну інформацію, де завдяки його старанням отримані кошти з державного бюджету, у тому числі на медичні заклади. Це те, що можу сказати.
- Які плани плануєте реалізувати наступного 2022 року: від роботи до особистого?
- В роботі – плани колективні. Хочеться провести аналіз і інвентаризацію обласного майна і позбутися того, що нам не потрібно. Це має бути колективне рішення і комісія, до речі, бюджетна вже це робить.
Якщо майно не потрібно, то продати. Наприклад, ті ж самі аптечні пункти в селах, де вони вже не запрацюють.
Хочеться вкладати кошти туди, куди нас спонукає бюджетний кодекс - в комунальні установи та заклади обласної комунальної власності: медицина, освіта, соцзахист , безумовно, має бути широка допомога громадам.
В особистому – хочу пробігти напівмарофон – це 21 км.
Зазначимо, О.Біленький один з тих, хто долучився до «Марафону, який ніхто не хоче бігти».
Нагадаємо, «Все добре, аби не політика»: голова Полтавської облради Біленький про якість роботи депутатів.
Олег Булашев
