
Найбільше нарікань на медиків приймального відділення.
Сьогодні у Фейсбуці з'явилось повідомлення кременчужанки Нелі Смірнової в якому вона розповіла, як надають допомогу в міській дитячій лікарні Кременчука. Туди з травмою потрапила її 8-річна онука.
«Дитину забрали в їншу кімнату, звідти чути її розпачливий плач...Заставила їх відкрити двері до тої кімнати, почала з нею розмовляти, відволікати. Потроху вдалося її трішки заспокоїти, питаю- чому не можна до дитини - у них, бачте, там стерильність! Звідки вона у вас взялася? З обсипающоюся стелі? З працівниці, яка тільки що на коридорі помила туалет і тепер лазить по вашй стерільній кімнаті? Але не до них, треба і далі заспокоювати дитину, треба хоч трохи відволікти її від болю і страху.Чекаємо хірурга. Чому на цей час не можна дитині до рідних, а рідним до дитини?», - у кременчужанки купа запитань без відповіді.
Хірург направив дитину на операцію. На операцію з кременчужнки грошей не потребувалигрошей. І вона вдяна медперсоналу хірургічного відділення, який чуйно ставився до її внучки і під час і після операції. Та сам стан відділення викликав жах.

«Ми лежимо в грязнючій палаті, де штукатурка приєднана до стіни скотчем, щоб не відпала пластом, а під потолком чи то цвіль, чи то пилюка товстим-товстим шаром, короче -щось чорне. По периметру палати. Але в фойє стоять коробки з 3-ма новими холодильниками здоровущими і 5 коробок від кондиціонерів. Все старе, зашарпане, майже не праціююче. Питання -скільки здавалися благодійні кошти -і куди вони йшли? В який пустоті вони осідали?», - пише Неля Смірнова.
Та найбільше запам'яталось те ж приймальне відділення, про яке згадувалось вище:
«Приймальне відділення - там, мабуть, приймають через конкурс на звання найбільшої черствої, зневажливої с***! І перше враження дитини від лікарні складається саме від них. І воно, повірте, жахливе те враження. Навіть для батьків, про дітей я вже мовчу.Хірургічне відділення - ми приємно вражені професійністю, чуйністю, увагою до дітей. Для них дітки - котики, кісунічки, лапочки, не чути крику. Але тільки по відношенню до дітей. Коли ти, дорослий, підходиш до врача з запитанням, як у нас справи -жодної інформації», - враження від лікування внучки.
Неля Смірнова стверджує, що вже три дні лікують внучку і не заплатили ні копійки:
«Ні внесків, ні перед операцією на лапу, ні мило, ні лампочки -нічого з нас не вимагають! Окрім бахіл. І це на фоні дірок в стінах до кирпича, грязюки на стінах, відсутності елементарних умов для гігієни дітей».
Марина Соловей














































































