Алкогольний делірій — це достатньо відома патологія, яка в народі називається «біла гарячка». Вона розвивається через деякий час після припинення вживання алкоголю та проявляється низкою когнітивних, фізичних та психологічних порушень. Патофізіологічно делірій — це синдром відміни, який розвивається через припинення дії на центральну нервову систему алкоголю. Після вживання алкоголь чинить на ЦНС виражену депресорну дію, а коли його вплив слабшає, настає компенсаторний стан різкого збудження. Без належного лікування пацієнт може значно собі нашкодити, тому лікарі обов'язково призначають симптоматичні засоби, які полегшують наявні симптоми. Так, до них належить Галоперидол, який зменшує рівень рухового збудження та нормалізує когнітивні порушення.
Як проявляється алкогольний делірій
Симптоми цієї патології завжди залежать від ступеня тяжкості наявних патологічних змін. Але, як правило, відмічаються:
- тремор — він може вражати всю кінцівку, інколи виглядаючи як судоми;
- загальна ажитація;
- помітне підвищення ЧСС;
- виражені вегетативні прояви;
- поява галюцинацій;
- марення;
- загальна дезорієнтація у просторі та часі.
Як правило, ознаки делірію розвиваються через 3–4 дні після припинення вживання алкоголю, продовжуючись після цього кілька днів. Якщо своєчасно не розпочати лікування, можуть з'явитися тяжкі ускладнення.
Як діагностують і лікують алкогольний делірій
Щоб встановити діагноз алкогольного делірію, частково достатньо анамнезу та дуже характерної клінічної картини. Однак лікарі обов'язково проводять низку досліджень:
- Інструментальні методи. Вони потрібні для диференційної діагностики та пошуку супутніх патологій. Для цього проводиться МРТ голови — так можна виявити супутню травму (або встановити діагноз травматичного делірію, якщо травма стала його причиною).
- Лабораторні дослідження. За допомогою аналізів лікарі моніторять стан пацієнта. Обов'язково визначається рівень електролітів у плазмі крові, концентрація глюкози. Щоб точно встановити діагноз, лікарі оцінюють вміст метаболітів алкоголю та наркотиків у сечі.
На підставі отриманих результатів спеціалісти визначають необхідне лікування. Основною його метою завжди буде:
- зменшення ризику розвитку судом;
- зменшення рівня рухової активності;
- зменшення ризику додаткових травм через ажитацію.
Щоб досягти такого ефекту, лікар може призначити похідні бензодіазепіну, Тіамін. Ліки вводяться регулярно, паралельно з постійним контролем життєво важливих функцій. Це необхідно для зменшення ризику виникнення небезпечних ускладнень і травматизації. Кінцевий успіх лікування також залежить від подальшої профілактики повторних епізодів. Для цього треба повністю відмовитися від вживання алкоголю.
ГАЛОПЕРИДОЛ-РІХТЕР
Реєстраційне посвідчення: UA/7271/01/01
Наказ МОЗ №1808 від 18.10.2023
На правах реклами
