А також про те, як артисти почали відправляти на фронт автомобілі, дрони, антидрони, мініРЕБ, антидронові рушниці і не тільки.
На головному фото зліва направо: Дмитро Танкович, Євгеній Гашенко, Єгор Крутоголов, Олександр Бережок, Євгеній Сморигін та Юлія Мотрук.
Вчора, 26 жовтня, у Кременчуцькому міському палаці культури містяни зарядилися позитивними емоціями, відвідавши виступи «Дизель Шоу». Один з найкращих гумористичних колективів України вже не вперше в нашому місті, і в перерві між концертами артисти поспілкувалися з журналістами про війну, допомогу армії, рідних, і, звісно ж, гумор.
Варто почати з того, що члени «Дизель Шоу» з початку повномасштабного вторгнення на деякий час припинили свою концертну діяльність. Дмитро Танкович все ж розповів, що виступи було поновлено, адже таким чином сплачуються податки, а отже і йде допомога країні.
Єгор Крутоголов: «Взагалі-то перші місяці повномасштабного вторгнення ми думали про те, що наша професія і наша справа вже буде навряд чи потрібна комусь. А потім зрозуміли, що все ж таки людям потрібна терапія, якось розвантажити мозок та вийти з депресії. І саме для цього створили нас, коміків. І ми зрозуміли, що в ці часи наша справа ще більш потрібна, ніж у мирні. Тому ми почали збиратися, відновлюватися.
І знову, ну, з серпня 2022 року ми повернулися до нашої справи. І отримуємо багато вдячності від людей. Особливо в мене ніколи не вийдуть з голови ці SMS-ки, коли люди писали, що «Єгор, зараз нас бомблять, ми сидимо у бомбосховищі та сміємося, тому що ми дивимося «Дизель Шоу». Тому ось коли ти отримуєш такі повідомлення, ти дуже мотивуєшся і починаєш робити свою справу ще з більшим завзяттям».
- Тоді питання: наскільки стало складніше жартувати під час війни? І як змінився гумор?
Єгор Крутоголов: «Взагалі, дійсно, набагато складніше зараз знаходити теми для жартів. Але хто говорив, що сценарій, то легка робота? Зараз ми шукаємо, щоб ці теми торкалися кожного з нас. А ми відчуваємо ці теми, тому що ми весь час були в Україні і все переживали і переживаємо разом з нашими людьми.
Ми вважаємо, якщо про якусь проблему чи якесь страхіття пожартувати, то це вже не страхіття, це вже щось інше. Ось Лукашенка бачили? Ну не можна ж було на нього раніше дивитися. А зараз ми його «освіжили», гада такого картопельного. І в принципі я тільки нещодавно зрозумів, що раніше ніхто на Лукашенка в принципі таких пародій серйозних не робив, тому що в росії і в білорусі цього бояться робити ще й досі. Тому ми попереду».
Євгеній Сморигін: «Ні, можна [в тих країнах, авт.], але один раз».
Дмитро Танкович: «Один раз в 7-8 років».
Єгор Крутоголов: «А у нас вже майже цілий серіал про картопельного фюрера».
Євгеній Гашенко розповів, що колектив мотивують люди: «Ми допомагаємо пережити це все, ми бачимо, що гумор – це зброя, яка демотивує ворога. І ви пам'ятаєте, скільки мемів на початку війни було, і це важко уявити, коли таке страшне коїться, і ти бачиш, як люди завдяки гумору знищують ворога просто морально і показують те, що їм не страшно, що вони борються з цим. І таким самим чином ми нашими номерами ще раз показуємо людям, що ми з цим боремося, що ми це пройдемо і ми переможемо».
Єгор Крутоголов: «І наші бійці, вони показують такий оптимізм, такий гумор, таке почуття гумору, що ми рівняємося на них. І коли ми приходимо, там, провідати хлопців і дівчат у шпиталях, то ми від них заряджаємося оптимізмом і жагою, волею до життя. Вони неймовірні люди, це найкраще з українського генофонду, ті, хто нас захищає».
Євгеній Сморигін: «У нас був перший концерт в серпні [2022 року, авт.], і у нас був весь контент пов'язаний з війною, з тим, що відбувається на фронті. Але військові підійшли, які були на концерті, і казали: «Так, все класно, все актуально, але хочеться простого, вашого побутового гумору». І коли ми від них це почули, ми вже стали міксувати вже програму, повертати наш звичайний гумор».
Олександр Бережок: «Бо звичайний гумор повертає людей до мирного життя. Хоч на деякий час, але вони забувають про це, що йде війна».
Гумористи також розповіли про свою благодійну діяльність та про те, як почалася діяльність благодійної організації «Дизель Фонд».
Єгор Крутоголов: «Спочатку ми були дуже розгублені, але потім трошки згуртувалися і зрозуміли, що ми повинні щось робити, якось допомагати. Спочатку ми просто за свої особисті кошти купляли машини та відправляли, а потім ми вже вирішили це робити офіційно і прозоро, тому заснували благодійний фонд «Дизель», на який надходять запити від військових. Після цього вони фільтруються, тому що, на жаль, ми повинні їх фільтрувати, бо є і шахраї, які наживаються на війні.
Тож ми почали займатися не тільки автомобілями, ми почали займатися і дронами, і антидронами, і мініРЕБ, і рушницями антидроновими. На початку були, там, і бронежилети, шоломи і так далі. В принципі, ми намагаємося займатися тим, в чому хоч щось розуміємо, в зброю ми не ліземо».
Також під час інтерв’ю не було артистки Яни Глущенко, і її колеги розповіли чому.
Єгор Крутоголов: «Вона вже в укритті, в принципі. Індикатор, так, вона дуже у нас ляклива. Зараз ви бачите, її немає, бо тривога. Хоча тривоги немає, а вона в неї є. Ми вже їй кажемо: «Давай ти будеш блогером по сховищах. Ти вже стільки їх бачила. Вона всі бачила, мабуть».
Олександр Бережок: «То є у людей на погоду ноги, крутить і руки, а у Яни «крутить ноги» на тривогу».
Звісно ж, інтерв’ю було наповнене жартами. У акторів не образ, а спосіб життя – жартувати, викликати посмішки та бачити. Тож відповіді на питання про те, як колектив тримає зв’язок з родинами під час турів, були наповнені гумором.
- У вас численні тури, як родичі до них ставляться? Як ви з ними підтримуєте зв’язок?
Колективно: «Телефонами!»
Олександр Бережок: «Так у нас всі ж тут [в Україні, авт.] Ми за кордон виїжджаємо, там, ну, за автівками, наприклад».
Євгеній Гашенко: «Ми в турі тільки по Україні. Ми ніде не були, ні в Європі».
- Ну все одно ж далеко.
Різні члени колективу:
- Ми на зв'язку, ну, стільки вже месенджерів, відео і так далі.
- Тож телеграф, факс.
- Голуби!
- І листи на почту, Укрпошта.
- І азбуку Морзе ніхто не відміняв, я кожного вечора: ту-ту-ту, ту-ту-ту.
- Я старовір. Пишу листа, відправляю його, а потім приїжджаю додому і якраз воно доходить.
Єгор Крутоголов: «Ні, ну, ми вже цією справою займаємося багато років. Я вже не знаю скільки, 15, 20 ми їздимо. Так, це дружини і діти звикли. Вони звикли, розуміють, вони бачать ефект від нашої справи і розуміють, що це потрібно не тільки нам, а ще і людям, до яких ми їздимо. Тож все нормально. У нас супердружини, суперродини, які все розуміють і підтримують нас».
Євгеній Сморигін: «А в мене діти питають: «Папа, ти можеш не їздити?» Я кажу: «Можу. А ти можеш не кушати?» Вони кажуть: «Ні».
Оскільки в одному з номерів під час концерту була пляшка коньяку з майже порожнім вмістом, журналіст також поцікавився, чи справжній же це був коньяк, який пив Олександр Бережок?
Юлія Мотрук: «Я почула запах».
Єгор Крутоголов: «Насправді цей номер пішов тільки з вчорашнього дня, вони ще його репетували. І вчора йому налили туди чаю якогось дуже смачного».
Олександр Бережок: «Там був чай, і йому років 7-8 було. Я так трохи чайного гриба зігнав. Я думав, що якщо я вип'ю, я впаду там».
І актуальне питання: чи підтримували артисти зв’язок з росіянами?
Євгеній Гашенко: «Ми бачимо, що там все броньовано, і по-іншому люди сприймають все. Писали, що скоро будемо одна країна. Всіх, хто так писав, послали і все, на цьому закінчилось спілкування з ними. Це не має сенсу».
Єгор Крутоголов: «Ми ж «неонацисти», - сказав Єгор з сарказмом, адже саме так українців називають пропагандистські видання росії. «Мені написали з усіх моїх знайомих з Росії двоє, які виїхали з Росії, зі словами підтримки. І це все. На цьому все. Серед родичів одна була моя племінниця, яка ходила на демонстрації, бо їй ще не має 18 років, тому її не саджали. Я респектнув. І це все. Як у всіх: у нас, у вас. Не має більше зв'язку з «запорєбріковим государством». Так його будемо називати.
Ми багато любимо сваритися між собою та вирішувати, хто більше любить Україну, хто розмовляє тою мовою чи не тою мовою. Зараз дуже важливі, важкі часи для нашої країни. Ми всі повинні розуміти, що якщо ти українець, якщо ти збираєшся жити в цій країні, то пофіг, як ти там розмовляєш. Звісно, ми всі повинні йти до того, щоб у нас була єдина державна мова, і нас десь за кордоном просто ідентифікували, чуючи нашу мову. Це круто. Але ми всі повинні єднатися, бути лояльними один до одного, не гризтися між собою. Цього дуже багато зараз відбувається. А хочеться, щоб ми гризли ворога і всіх, хто до нього приєднується. Тож давайте будемо всі єдиним кулаком, яке лупить цього російського ворога прямо йому в пику!»
До речі, «Дизель Шоу» під час інтерв’ю розповіли цікавий факт: фраза «Доброго вечора, ми з України» пролунала вперше у 2014 році в Канаді зі слів фронтмена музичного гурту «ДахаБраха», який грає в стилі «етно-хаос», пов’язаним з етнічною музикою різних народів. І під час повномасштабного вторгнення кременчужанин Артем Ткаченко та його гурт використали слова фронтмена «ДахиБрахи» у своєму треці, який знає весь світ! Як доказ Євгеній Сморигін показав журналісту відрізок виступу «ДахиБрахи» на Youtube, де й пролунала ця фраза. Залишаємо це відео нижче:
Артем Кузьменко
Фото Микити Лікцевича
