Або декілька секретів, як малому бізнесу пережити складний час та зуміти направити кризу у подальший розвиток.
Засновник та очільник однієї із приватних та відомих на слух кременчуцьких типографій «Flaerok» Дмитро Зайцев показує нам свіжо роздруковану картину «Російський військовий корабель, всьо». Таку продукцію досі, з початку війни, найактивніше замовляють на подарунки та в офіси. А ще – аналогічні футболки, чашки,сумки, кепки, плакати, наклейки на меблі та автомобілі.
Дмитро пояснює, що картини з задіюванням таких фарб можна розміщати у спальнях та дитячих. Адже у них задіяна екологічна фарба, яка мінімально випаровується і не несе цим шкоди здоров’ю.
«До підбору фарб, як і до завершального нанесення лаку на водній основі ставимося досить відповідально. Майже завжди до інтер’єрних картин задіюємо якісну фарбу, яка славиться якістю і не потріскається у найближчий час, адже якісний лак згодом стане резиновим. А от ціну на все намагаємося залишати середньоринковою», - коментує він.
Розповідає, саме продукція на антивоєнну тематику частково допомогла їм відновити виробництво після раптових змін наприкінці лютого цього року.
«24 лютого я запропонував тим, у кого є бажання, повертатися до своїх робочих місць, скорочення, не зважаючи ні на що, не передбачав. Проте у перші ж дні ми побачили ефект паніки не лише у нашому місті і зрозуміли, що на певний період активність виробництва доведеться зменшувати. Хоча на той момент ще не розуміли, на скільки.
На час військового часу я порадив усім, незалежно від графіку, зробити свій вибір із залишенням мінімалки у незалежності від того, чи отримуватимемо прибуток. Наш штат складався з 12 осіб, проте через те, що у багатьох були діти і вони вирішили їхати за кордон, через місяць на роботу вийшли чотири людини.
Спершу замовлення впали на 4/5-их...У підвішеному стані були десь до 8 березня. Проте далі почали по троху виходити на відновлені замовлення. І пішли нові – антивоєнні, націлені на патріотичну тему. Так, уже до початку літа ми почали працювати практично на звичайних умовах та з тим же графіком, що і до війни», - пригадує Дмитро.
Виготовлення та продаж товарів із патріотичною символікою: з лозунгом далеко посланого російського корабля, харківським монументом «Батьківщина-мати», з голубами миру, котиками-захисниками, «Азовсталлю», і багат іншим. Усе це ви могли бачити на машинах, велосипедах, плакатах, наклеїних на магазини, розповсюдженням підтримуючих дух наклейках чи брошурах.
«Велика частка продажів до війни заключалася у співпраці з мережами інших міст: Харковом, Києвом, Одесою, які забирали продукцію на реалізацію. Адже на периферії друкувати дешевше, як мінімум від зарплати працівників, яка тут складає 12-16 тис грн, на відміну від великих міст, де потрібно оплачувати від 20 тисяч гривень і далі. Плюс, це витрати на логістику, які у нас уже були передбачені раніше», - розповідає очільник «Флаєрка» далі.
Волонтерство
«З початку війни і досі ми окрім завдань втриматися на ринку, у тому числі намагаємося долучатися до волонтерської діяльносоті. Це безкоштовний друк підтримуючих листівок та плакатів, шкарпетки з патріотичними цитатами для наших воїнів-захисників, часто проводимо екскурсії для діток внутрішньо переміщених осіб, котрі організовує волонтер Артём Марченко (колишній працівник (комерційний директор) і один із тих працівників, яких завжди раді бачити в нашій типографі. По можливості, намагаємося не залишати їх без надрукованих подарунків: блокнотиків, наклейок, тощо», - розповідає Дмитро далі і заводить нас до наступного приміщення, де уже безпосередньо здійснюється створення продукції.
У одному із залів працює 21-річна Лєра. Тут вона влаштувалася саме у час загострення війни. Спершу була адміністратором, далі її зацікавило виробництво. Вона вирізає наклейки, а потім розміщує їх на сумки, футболки, чашки та працює з різними пресами.
Так, на столі уже готової продукції можна побачити великий асортимент з потрібним логотипом: кружки, магніти, значки, сумки, кепки, тремпелі, найрізноманітніші наклейки, тощо.
Ще один працівник «підганяє» все під потрібні розміри, ріже папір, задає розміри майбутньому друку.
Як усе починалось
Ще зовсім недавно Дмитра у Кременчуці знали як ведучого заходів та корпоративів, а також як беззмінного ведучого кременчуцького шоу-гурту «Молодість». До 2018 р. він викладав у «Молодості» акторську майстерність та супроводжував поїздки місцевих колективів на закордонні міжнародні танцювальні та творчі конкурси. Паралельно з цим, у ті роки Дмитро запустив діяльність свого івент-агентства.
«Тут же, у будинку культури «Дормаш», мені запропонували невеличку кімнатку для організаційних справ. Ті 500 доларів, які були в мене у збереженнях, я витратив на її ремонт. Тож усе почалося саме з неї, з цієї кімнатки та невеликого івент-агентства. Уже коли з нами відбулося багато змін і ми зняти немале приміщення поверхом вище, я вирішив залишити цю кімнату як пам’ять про початок. Тут, на роботі, я відпочивав після складнішої роботи, тут роздрукував першу продукцію «Флаєрка». Тепер тут у нас бухгалтерія».
Історія самої типографії почалася чотири роки тому з розмови Дмитра зі своєю знайомою, яка попросила порадити, де розробити та роздрукувати мерчеві наклейки до склянок для відкриття кафе.
«Я подумав і сказав їй: «Я тобі все надрукую!» Хоча тоді я ще не знав, яким чином це зроблю. Замовлення мало бути великим і я всю ніч провів в інтернеті у пошуках відповіді на це питання. У висновку я зрозумів, що потрібний ріжучий плотер, який ці наклейки вирізає. Той, що зараз стоїть тут, коштує 80 тисяч гривень. На той момент про таке не було і мови. Я в інтернеті знайшов плотер для хенд-мейду. На той момент на ринок заходив новий кредитний банк. І після ночі роздумів, зранку, пішов оформлювати розстрочку у 15 тис грн – якраз на той плотер», - пригадує Дмитро.
«Уже по ходу роботи почав далі дізнаватися, як воно повинно працювати. За декілька ночей сам у тій кімнатці роздрукував їм замовлені наклейки. Результат їм сподобався. Далі мою продукцію почали радити іншим клієнтам. Через деякий час до мене прийшла хороша знайома Альона, яка почала допомагати у розробках та друкові» , - каже Дмитро.
...І тут починається пандемія
Наприкінці 2019 року уже двох працівників «Флаєрка», у цій же кімнатці у «Дормаші», застає новина про масову світву пандемію – COVID-19.
«Проте, як кажуть, не було би щастя, так і нещастя допоможе. Нам почали надходити замовлення на етикетки до сатинайзерів… Ми удвох днями на проліт розробляли до них дизайн і штампували ці етикетки».
У час пандемії до команди приєднався дизайнер з Горішніх Плавнів Денис.
Він втілив у життя дизайн «Flaerok».
«Певний час я не міг знайти відповідну назву нашому міні-підприємству. Я ламав голову, що придумати з маркетингової точки зору, щоб назва була впізнаваною і легкою. Після університету я півтора роки працював у відділі маркетингу «Приватної газети», почав згадувати рекламні назви, на які люди звертають увагу. Так, однієї ночі, наприкінці серпня, в голові народився «Флаєрок». Тепер день народження нашої типографії ми святкуємо у останній тиждень серпня – коли з’явилося його ім’я», - ділиться Зайцев.
Свій секрет успіху
На сьогодні у місті близько 10 підприємств та друкарня, які займаються друком та розповсюдженням аналогічної продукції. Із них 5 – це ті, що виготовляють усю продукцію, маючи станки.
«Скажу не в образу тим, хто займається друком давно… У цьому секторі виробництва дорога молодим. Бо ми не боїмося експериментувати, переробляти, устатковувати нове обладнання.
Але найбільшою нашою перевагою я вважаю сервіс та оперативність. Тобто, зробити саме те, що людина конкретно хоче, а не те, що у нас може вийти.
Інколи ти приходиш у якийсь заклад не для того, щоб поїсти, а конкретно до людини, яка тебе обслуговує. Гадаю, у мене вийшло щось подібне. Бо зараз тут я не займаюсь конкретно розробкою чи створенням мерчів і так далі, а більше як менеджер – розвитком типографії. Але досі багато знайомих мені телефонують і просять долучитись до розробки, мені це приємно. По великому рахунку вважаю, що це і є довіра саме до сервісу», - коментує Дмитро.
«Я часто спілкуюся з іншими типографіями і коли заходить мова про ті чи інші машини, у деяких типографіях вони уже не робочі через застарілість технологій. Долати страх і не боятися вкладати кошти у нове обладнання, пропонувати клієнту нові рішення – частина мого плану. Адже мені цікаво, щоб у нас були максимальні можливості.
У великих комбінатах такі наклейки роздруковуються на великих офсетних машинах і там досить непросто роздрукувати невелику продукцію. За рахунок того, що у нас тепер є устаткування різної потужності, ми можемо задовольнити від маленького до великого замовлення і через це до нас звертаються ті, хто не готовий купити, скажімо, велику партію, а отримати саме те замовлення, яке їх задовольняє по кількості та коштах».
«Не мале місце відіграє і не шкодування сил і коштів на рекламу. Коли ти активно заявляєш про себе у соцмережах, «гориш» своєю справою і не боїшся братися чи не за найвитіюватіші замовлення – починає спрацьовувати «сарафанне радіо», тебе пам’ятають і цінують те, що ти робиш у кінцевому результаті.
І звісно, головне – не розчарувати замовника. Наш клієнт має вийти з типографії прямісінько з тим, про що перед цим мріяв, оце для мене і є уже кінцевий результат», - підсумовує Дмитро.
До речі, лозунг типографії – «надрукувати твої ідеї». Тож у «Флаєрка» є і відповідні свої мерчеві футболки з таким написом.
Після екскурсії та розмови «Кременчуцькій газеті» запропонували долучитись до створення на пресі загаданої футболки.
Вийшло ось так:
Все буде Україна!
Ліна Романченко
Фото Олександра Попенка
