Інспектор відділу комунікацій Кременчуцької поліції розповіла, як їй вдалося втілити в життя свою мрію.
Анна Васенко - інспектор відділу комунікацій Кременчуцької поліції, яка пройшла шлях від рядового до капітана. Не зважаючи на всі труднощі, вона втілила в життя свою мрію, її сміливо можна вважати еталоном працівника правоохоронних органів. Крім того, вона прекрасна мати для своєї донечки.
- Коли ви вирішили стати поліцейським?
- У дев’ятому класі. Це була мрія мого дитинства, яка завдяки підтримці батьків стала реальністю. У 2005 році я отримала звання рядового, і пішла на курси до Сумського училища професійної підготовки працівників поліціі. Останні 8 років працюю в прес-службі.
- У чому полягають переваги вашої роботи?
- Перевагами моєї роботи є можливість бачити роботу поліції зсередини та доводити її до людей. Я не тільки поліцейський, але й журналіст. Мені подобається моя робота. У мене є плани і обов’язки, які потрібно виконувати, часто навіть знаходячись вдома я думаю, як покращити роботу поліції, як повернути довіру населення.
- Які є недоліки у роботі?
- Недоліки моє професії полягають у тому, що доводиться бачити багато людського горя, починаючи від банальних дорожньо-транспортних пригод, закінчуючи дуже трагічними випадками, смертями. Коли я тільки прийшла в поліцію, перший мій виїзд – це ДТП у якому загинула шестирічна дитина. Мені було дуже важко, картина цієї аварії ще довго мене переслідувала. Але, як кажуть, люди нашої професії до всього звикають…
- Опишіть своє найбільше досягнення і фіаско?
- Найбільшим своїм досягненням вважаю те, що мені вдалося здійснити мрію дитинства і стати капітаном. Я отримала те, що хотіла. Найбільшим фіаско був момент, коли мені не вдалося вступити до юракадемії ім. Ярослава Мудрого. Мене охопив розпач, сльози. Але завдяки цьому я потрапила в Кременчуцьку поліцію і моє життя склалось дуже вдало. Часто буває так, що прикрий момент може виявитись початком чогось нового і позитивного.
- Які риси характеру повинен мати справжній поліцейський?
- Я вважаю, що справжній поліцейський повинен бути щирим і завжди залишатися людиною. Він має допомагати людям, якщо потрібно навіть банально сказати котра година або роз’яснити якийсь юридичний аспект. Адже саме завдяки таким невеличким добрим справам створюється імідж поліції. Часто люди впізнають мене в маршрутці і просять щось пояснити.
- У кожного в житті є моменти, коли життя кардинально змінюється. Розкажіть про свої?
- Найкращий момент мого життя – це народження донечки. На мої плечі лягла відповідальність за це крихітне створіння. Зараз їй 6 років. Крім мене і мого чоловіка у неї нікого немає, я стала обережнішою, перестала лізти у саме пекло.
- Кажуть, що в житті потрібно спробувати все. Чи є речі, які Ви ніколи не спробуєте?
- Зараз представники молодого покоління вважають, що алкоголь, тютюн і наркотики - це круто. Я готова будь-кому довести, що це не так. Мій досвід вказує на багато прикладів, коли пагубні звички руйнували життя людей. Я вважаю, що круто - це бути освіченим, знайти своє місце в цьому світі.
- Як би ви очолили українську поліцію, щоб ви змінили?
- За ці роки українська поліція пройшла складний шлях реформування і зараз нам, як ніколи, потрібна стабільність.
- Про що ви мрієте?
- Мені хочеться просто поспускатися з дитиною на санчатах, поїхати в село до батьків знову відчути в собі той дитячий запал, на мить повернутись у безтурботне дитинство, повне пригод і вражень. Адже зараз я публічна людина і потрібно жити в певних рамках. Знаєте, я дуже позитивна і така собі енергійна «шалена жінка», не можу сидіти на одному місці, тому мені після роботи хочеться гайнути на санчатах або покидатися сніжками з малою.
- Що ви хотіли б побажати кременчужанам?
- Хочу побажати, щоб вони любили наше місто!
Аркадій Балевич
