Під час повітряних тривог керівники міста радять перейти до найближчого укриття, яких у деяких мікрорайонах взагалі немає. Скарги городян за рік повномасштабної війни залишаються поза увагою.
Останнім часом більшість кременчужан під час повітряної тривоги перестали бігати в укриття, бо не бачать належно облаштованих захисних споруд у своїх мікрорайонах. Про це вони розповідають під час спілкуванням з друзями та знайомими, відповідні скарги ми почули від пересічних мешканців, яких опитували на вулиці, з’являються такі бідкання і в соцмережах. Проте відповідальні особи зазначають, що такі споруди в нашому місті є. Зокрема, після екологічної катастрофи, що сталася внаслідок підриву Каховської ГЕС 6 червня, кременчуцькі надзвичайники опублікували інтерактивну мапу, на якій позначені захисні споруди по всій Полтавській області. Відкривши її, знаходимо найпростіші та протирадіаційні укриття на території потрібного мікрорайону. Навіть маршрут до нього можна прокласти піший чи на авто.
Хоча, мабуть ще торік городяни обрали для себе найближче сховище і знають, як до нього скоріше дістатися. Інша частина кременчужан вже давно власноруч облаштувала підвали у своїх багатоповерхівках. Чи відповідають вони необхідним вимогам – це вже питання риторичне.
У свою чергу, на онлайн-мапі позначені укриття, стан яких перевірили працівники департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради. За словами директора підрозділу Ігоря Чудакова, для цього створювалася спеціальна комісія, яка з 2 по 14 червня 2023 року обстежила укриття нашої територіальної громади. За цей час перевірено 86 сховищ, 34 протирадiацiйних та 85 найпростіших укриттів. Вони готові до використання за призначенням, забезпечені безперешкодним цілодобовим доступом до них, обладнані необхідним майном, зокрема встановлені таблички про їхнє місце розташування, маркування.
Також повідомляється і про призначення осіб, відповідальних за утримання захисних споруд та цілодобовий до них доступ.
Зверніть увагу! Захисна споруда – це герметична споруда для захисту людей, що в найгіршому випадку може вберегти від радіації, завалів тощо. А найпростіше укриття або сховище – це можливий захист лише від вторинних факторів (наслідків вибуху, падіння уламків тощо).
«Коли будувалися захисні споруди, вони розраховувалися на укриття працівників функціонуючих місцевих підприємств. А виходячи з того, що у період військового стану немає нарощування захисних споруд, Президент України поставив завдання кожне з них відкрити. Тож тепер усі захисні споруди та протирадіаційні укриття доступні кожному. На карті позначені саме перевірені та ті, які відповідають необхідним стандартам. Громадянину варто знайти найпростіший маршрут до найближчого місця саме для нього», – розповів «Кременчуцькій газеті» один із рятувальників.
Що побачили ми
На наш інформаційний запит у департаменті відповіли, що придатними для укриття у Кременчуці офіційно визначено 91 захисну споруду цивільного захисту. Також станом на 22 червня 2023 року проводяться ремонти в підвальних приміщеннях 4-х міських гімназій: №12 (вул. Володимира Великого, 52), №17 (вул. Тараса Бульби, 14), №26 (пров. Джохара Дудаєва (колишній пров. Тецівський), 4), №31 (вул. Героїв України, 39А).
До деяких з цих 91 споруд ми вирішили зазирнути, аби на власні очі побачити, у якому вони стані.
Зокрема, побували в протирадіаційному укритті на вул. Старшого лейтенанта Кагала (колишня вул. Першотравнева), 38. За рік, що минув з початку повномасштабного вторгнення, його капітально відремонтували. Підвал обладнаний пожежним щитом, аптечкою, є бутилі з водою, стільці, другий вихід, санвузол у задовільному стані.
Перед входом, під час тривоги, ми побачили виховательку місцевого Будинку дитячої та юнацької творчості (БДЮТ) разом з вихованцями. За її розповіддю, вони приходять в укриття щоразу під час тривоги.
А чи відвідують сховище мешканці найближчих будинків, ми поцікавилися у працівниці банку, що розташований у сусідній поверхівці. За її словами, в укритті багато людей буває під час загрози масованих обстрілів. Тоді його відвідують і жильці найближчих будинків, і працівники довколишніх установ.
Щоб потрапити до іншого найпростішого укриття, розташованого у багатоповерхівці на вул. Небесної сотні, 8/3 (обслуговує КГЖЕП «Автозаводське»), на початку повномасштабного вторгнення через домофон треба було зателефонувати до будь-якої квартири, аби відкрили двері. У той час споруда потребувала ремонту, додаткових стільців, а стан санвузла взагалі лякав. Цього разу підвал також був зачиненим навіть під час тривоги. Не відчинили нам двері і після дзвінків у домофон. Проте жінка, яка проходила повз, повідомила, що двері відчиняють для будь-кого, якщо бути наполегливим.
Однак більшість пересічних мешканців все ж таки залишаються вдома, а у разі небезпеки користуються правилами 2-х стін.
Наприклад, кременчужанка Тетяна, яка мешкає у центрі міста, розповідає, що в їхньому будинку укриття немає. Проте є підвал у сусідній поверхівці, яке вона з родиною давно не відвідує. Бо не вважає його безпечним.
Артем, який мешкає на вул. Вадима Пугачова, також не спускається ані до підвалу свого будинку, ані до протирадіаційного укриття, розташованого у сусідньому приміщенні.
«Якщо на початку березня 2022 року ми спускалися з батьками до підвалу, то зараз практично не реагуємо на сигнали тривоги. Захистом «двох стін» користуюся, коли проходжу до кухні», – його слова.
Юлія, яка разом з донькою та чоловіком живе у центрі міста, також не спускаються у підвали чи укриття. Під звуки сирени родина переходить у коридор, де уже понад рік тримає матрац.
Заплутане Правобережжя
На онлайн-мапі є декілька позначок протирадіаційних укриттів на Правобережжі. Однак потрапити до бодай одного з них, коли не лунає сирена, нам не вдалося. Хоча мешканці цього району нам розповіли, що, наприклад, на території Крюківського вагонобудівного заводу функціонує протирадіаційне обладнане укриття, до якого під час повітряної тривоги завжди пускали і пускають кожного, не лише працівників підприємства.
Якщо вірити мапі, неподалік цього укриття, на вул. Республіканській, знаходиться ще 2 протирадіаційні захисні споруди. Проте, рухаючись маршрутом, який нам запропонувала інтерактивна мапа, ми їх так і не знайшли. Не знали про них і крюківчани, яких ми запитували, блукаючи вулицею. Натомість вони вказували на укриття у ліцеї №6 або у багатоповерхівках.
«На початку війни ми спробували потрапити до ліцею №6. Але там був жахливий ремонт та брудно. Після цього наші спроби ходити туди до укриття під час тривоги завершилися. Але чула, що зараз там роблять ремонт», – розповіла крюків’янка Наталя.
Зауважимо, жоден із мешканців Правобережжя, до кого ми зверталися, останнім часом не відвідує сховища під час повітряної тривоги.
Молодіжний майже без укриттів
Найскладніша ситуація у питанні забезпечення укриттями – на Молодіжному. Неодноразово у Фейсбуці городяни скаржилися на те, що у мікрорайоні, який найбільше відчув на собі ракетні обстріли російських окупантів, немає ані протирадіаційних захисних споруд, ані облаштованих відповідно до нормативів сховищ.
Хоча, згідно з відповіддю надзвичайників, укриття є, але лише найпростіші. Їхні балансоутримувачі–Регіональний центр професійно-технічної освіти Кременчука (пр. Лесі Українки, 44), КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» (пр. Лесi Українки, 80), а також підвальні приміщення в житлових будинках (де балансоутримувачів немає).
«На Молодіжному достатньо підвальних приміщень, сховищ і промзон для непрацюючого населення. Але проблема полягає і в тому, що управляючі компанії відмовляються ремонтувати підвальні приміщення, посилаючись на відсутність таких обов’язків у статутах підприємств. Тому більшість підвалів зараз у занедбаному стані, та, на жаль, не мають другого виходу, освітлення тощо», – розповів Чудаков.
Волонтер Артем Марченко, який мешкає неподалік зупинки «Керченська», розповів нам, що найближче до нього сховище знаходиться у ліцеї №17 (зупинка «Лесі Українки») – суттєва відстань від помешкання городянина. Щоб дістатися до найближчого протирадіаційного укриття, також варто подолати чимало кілометрів зовсім в інший бік.
Згідно з онлайн-мапою, мешканці району Пивзавод можуть скористатися сховищем, балансоутримувачем якого є «Укртелеком» (вул. Вадима Пугачова,12). За коментарем пожежників, відповідно до акту оцінки стану готовності, даний підвал, як захисна споруда, не готовий. Але користуватися ним під час тривоги, як укриттям, можна.
За словами кременчужанки, пенсіонерки Ольги, вона, як і її сусіди, це укриття не відвідують уже понад пів року.
«Якщо на початку весни 2022-го ми намагалися облаштувати підвал у своєму будинку, то згодом зрозуміли, що поверхівка панельна, і сидіти під час тривоги у такому підвалі ще небезпечніше. Тому що у найстрашнішому випадку його частини «ляжуть» і прикриють усе, як картковий будиночок. До підвалу «Укртелекому» не бігаємо також. Інколи йду у коридор», – розповіла пенсіонерка.
Не побачили ми на мапі у цьому мікрорайону споруд цивільного захисту, якими можна скористатися у разі радіаційної небезпеки. А облаштуванням найпростіших укриттів, як дізналися, займаються здебільшого самі городяни.
Тож ми направили інформаційний запит на ім’я міського голови Віталія Малецького, у якому просили надати адреси споруд цивільного захисту та укриттів (окрім найпростіших) на Молодіжному. Але очільник Кременчука перенаправив його у департамент цивільного захисту.
А поки мер перенаправляє запити, кременчужани зневірилися у тому, що їхньою безпекою займатимуться міські чиновники. Адже до цього часу під час повітряних тривог вони лише радили городянам перебувати в укриттях, яких у деяких мікрорайонах взагалі немає, або їхній стан не вселяє довіру.
Тому кременчужани і запитують можновладців, чому за понад рік повномасштабної війни вони не ініціювали підготовку нових споруд цивільного захисту, наприклад, на Молодіжному? Чому за цей час не вносилися зміни до нормативної документації, на підставі яких управляючи компанії могли б поступово облаштовувати найпростіші укриття? Але ці питання поки зависли у повітрі.
На Полтавщині триває перевірка укриттів — близько 25% з них залишаються недоступними.
Ліна Романченко
Фото авторки
