
Сьогодні пройшло відповідне засідання комісії.
Сьогодні, 13 липня, пройшло друге засідання виїзної комісії депутатів Полтавської обласної ради з питань екології. Цього разу вони зібралися в Полтаві, щоб прийняти ряд рішень, які стосуються забруднення Псла.
Засідання вів голова комісії, депутат облради Євген Корф. На засіданні зібрали кворум, потім проголосували за порядок денний і за регламент. Після цього головуючий нагадав, що вчора депутати виїхали на річку Псел, побачили причини та наслідки забруднення річки, і, як висловився Корф: «Просто немає слів від того, що сталося». Тому всі питання, які прозвучали сьогодні на засіданні, були присвячені вирішенню ситуації, яка склалася. Також зібралися для розбору в тому, хто винен у катастрофі, щоб вони не уникли відповідальності. Втім розбиратися в цьому та виносити рішення має слідство.
Корф на засіданні запропонував присутнім рекомендувати ПОВА, а також її департаменту провести роботу щодо підготовки звернення до Кабміну, в якому просити, щоб ситуацію на Пслі оголосили зоною екологічного лиха.
Ще одне питання, яке розглянули та за яке проголосували – це виділення коштів з резервного фонду облбюджету для ліквідації наслідків забруднення Псла. Йдеться про те, щоб рибоохоронний патруль виловлював мертву рибу. Адже якщо цього не робити, трупна отрута з загиблої фауни може призвести до ще однієї екологічної катастрофи.
На комісії акцентували на дещо дивній позиції Держекоінспекції, а саме на тому, що вона нібито безсила в ситуації та не може взяти пробу повторно. Адже перша проба була взята в рамках слідства, і всі інші будуть нелегітимними. Тому начальник Держекоінспекції Центрального округу Ігор Горжій, присутній на засіданні, попросив прийняти рішення щодо звернення до правоохоронних органів, щоб вони знову попросили саму Держекоінспекцію ще раз взяти пробу - такий алгоритм дій дасть змогу долучити повторно отримані результати до справи. Як зазначив Горжій, якщо цього не зробити, то людина, які захочуть притягти до відповідальності, зможе її уникнути.
Євген Корф пояснив необхідність взяття проб води не просто у Пслі, а саме в епіцентрі забруднення – «плямі», яка пливе по річці та залишає після себе мертву рибу. Якщо брати проби води там, де «пляма» вже пройшла, виявиться, що аналізи покажуть досить незначне перевищення. Саме «пляма» є концентратом шкідливих речовин, адже відбувся так званий «залповий» викид. Також треба брати проби під наглядом представників комісії та громадськості, щоб не було жодних інсинуацій щодо того, які хімречовини потрапили у воду. Було проголосовано за те, щоб брати пробу води кожні три дні в епіцентрі забруднення, який пересувається.
Також депутати віддали свої голоси за те, щоб організації району, які працюють з тваринами, надали дозвільні документи на провадження такої діяльності. Це треба для того, щоб дізнатися, чи відповідають очисні споруди нормам, за якими вони мають працювати. Адже на території, де відбулася екокатастрофа, є велика кількість тваринних підприємств.
Під час засідання з'ясували, що лабораторія, яка дослідила, що у взятих на пробу рибин були виявлені зябра світло-рожевого кольору, могла не утилізовувати рибу, а випустити її назад у річку. Тож було вирішено, щоб Держагентство меліорації та рибгоспу надало інформацію щодо утилізації фауни на р. Псел.
Забруднюючі речовини з Псла можуть потрапити до Дніпра – тоді постраждає основна водна «артерія», від якої живляться багато населених пунктів України. Основна задача, для якої зібралися депутати, – це не допуск того, щоб «пляма» потрапила у Дніпро.
Далі депутати проголосували за звернення до МОЗ, щоб вони надали результати з приводу експертизи води, землі та риби. Адже як зазначив Горжій, лаборанти брали проби у вівторок разом з Держекоінспекцією, але також ці лаборанти робили те ж саме в день забруднення – в неділю.
Тепер члени комісії чекають, що колеги підготують всі необхідні документи, за створення та збір яких проголосували депутати на сьогоднішньому засіданні.
Нагадаємо, Псел отруєний уже за 30 кілометрів від місця забруднення: риба жадібно хапає повітря та гине.
Жителі Потоків можуть відчути на собі катастрофу на Пслі.
Артем Кузьменко
На головній – фото, яке два дні тому зробила мешканка одного з населених пунктів вздовж Псла














































































