Тепер і в Кременчуці є власний театр. Невеликий, навіть, компактний. Та незалежний.
Морозного вечора 23 січня на вулиці Першотравневій, 38, на першому поверсі гуртожитку залізничного коледжу відбулась прем’єра кременчуцького камерного театру «МО» у власному приміщенні.
«Ми відкриваємо камерний театр. Це не означає, що він знаходиться під камерами. Це означає, що він невеликий. Та приватний і незалежний», - зазначив режисер театру «МО» Максим Воробйов.
І відразу попередив, що на першу виставу у новому приміщенні артисти зібрали найближчих друзів і знайомих.
«Вважайте, що вам пощастило. Ви на генеральній репетиції. Це і є «генералочка», - повідомив режисер на початку вистави.
Точніше це не зовсім була вистава, а театральний «капустник». До речі, цим артисти мало здивували глядачів. Як і тим, що перед початком вистави кожен глядач отримав ковбасоподібну повітряну кульку. (Чомусь глядачі були впевнені, що її треба було луснути). Та Максим Воробйов запропонував їх підкинути, і тим самим під звуки фанфар відкрити новий театральний сезон у новому приміщенні.
Сказано – зроблено. Оце і є щастя, спостерігати, як літають кульку по залу нового кременчуцького театру!
Далі була вистава, точніше театральні мініатюри в виконанні артистів театру «МО». І на прем’єрі грали те, що ще не стерлось з пам’яті: процес узгодження документів при створенні театру, проведення ремонтів. І , о нарешті: перші репетиції в новому приміщенні
Робочий день це 28 тисяч 800 секунд
Це глядачі дізнались під час першої мініатюри «Узгодження». В чиновнику, який зранку вже починає відрахунок часу до кінця робочого дня, узнали деяких наших - кременчуцьких мешканців кабінетів управлінь і департаменті. Тут Максим Воробйов відразу попередив, що всі події реальні, відбувались в нашому місті. Тож тому, кому доводилось щось узгоджувати в владних кабінетах не дуже смішно було. У декого сміх скрізь сльози був.
Підпис «пісюльок»
Хто їсть гори шоколаду, куди йдуть пачки паперу? Це вже друга мініатюра. І тут все по-максимуму наближено до реальності. Ну що таке одно шоколадка і пачечка паперу. Та коли їх вимагають у кожному кабінеті… Смішно? Не дуже.
«Блатні» сантехніки: мінус унітаз, плюс дірка
Хто хоч раз робив ремонт знає, що його почати і завершити. А коли «таланить» і до вас ремонтники приходять такі, які знають тонкощі життя по обидва боки тюремних грат, то все буде добре. Чи не добре? Та вас переконають, що все добре і ви в це віритиме. Отака прем’єрна мініатюра «МО».
«Забий болт»
А це найпікантніша мініатюра. Ну хто додумається назвати так секс-шоп? І не лише додумуються, а ще в ньому можуть «впарити» пікантні штучки замість перфоратора. Це коли ви будівельник. Страшно подумати, що можуть впарити кухарю, чи тому ж водію! Та тут нерви глядачів щадять і виводять на антракт.
Червоних шапок багато не буває
Та не думайте, що перерва просто так. Бо після антракту чекає історія про червоні шапки. Чесно кажучи, несенітниця-несенітницею, та глядач не помічає, як проходить час і просто сміється від душі. А на сцені тим часом всі лаються, убивають один одного, жують пиріжки, труяться і знову помирають. Смерть 4 «червоних шапок» на сцені і одного вовка в залі. Це все від «МО».
Тут Кременчуцька газета спеціально не розповідає про всі нюанси прем’єри, бо протягом тижня всі ці мініатюри артисти «МО» показуватимуть кременчужанам у новому театрі.
Але пропонуємо бліц-інтерв’ю з режисером Максимом Воробйовим.
«Не складно створити театр, складно підтримувати його на високому рівні»
Так сказав режисер Максим Воробйов у першому інтерв’ю кременчуцьким ЗМІ у новому театрі «МО».
- Які у вас відчуття після прем’єри у власному приміщенні?
- Зашибезно. Це мега круто.
- Ви давно мріяли про власний театр?
- Ми 17 років йшли до свого театру, ще тоді, коли створювали студентський театр, була така мрія. Ідея створити невеликий театр в Кременчуці була ще тоді, коли «МО» був «Аскалом»
- Як довго тривав ремонт?
- 1 рік 3 місяці ми проводили ремонт. Незабаром ми на нашій сторінці в Фейсбук розмістимо фотографії, яким було приміщення до ремонту і яке зараз. (Кременчуцька газета вже не від Максима Воробйова дізналась, що самі артисти ремонтували приміщення під свій театр).
- Що плануєте показати глядачам найближчим часом?
- Після прем’єрного тижня покажемо «Вдов». Саме «Вдови» будуть першим спектаклем в новому театрі. Також покажемо «Альпіністів». (Максим Воробйов обіцяє, що глядачі будуть вражені, як артисти гратимуть цей спектакль в новому приміщенні). У березні – прем’єрний спектакль.
І знову кременчуцькі журналісти запитували Максима Воробйова про те, чому театр має назву «МО». І знову він запропонув самим журналістам пофантазувати, і самим придумати: чому «МО».
Нагадаємо, студентський театр "Аскал" став театром комедії "МО"
Фото Олександр Грінченко
Світлана Павленко
