Рентгенологів Кременчука на святі нагородили прозорими грамотами.
Сьогодні у Кременчуцькому обласному госпіталі для інвалідів війни відбулось нагородження рентгенологів, лаборантів-рентгенологів та головних лікарів медзакладів міста з приводу 90-річчя функціонування у Кременчуці першого рентген-апарату.
Присутніх вітали гості з медичних установ Полтави, віце-мер Кременчука Ольга Усанова, начальник управління охорони здоров’я Дмитро Петращук.
Як розповів завідуючий рентгенологічним відділенням Першої міської лікарні ім. О.Богаєвського Олександр Гурін, за історичними записами перший рентген-апарат у місті, зокрема у Першій лікарні не працював впродовж першого року після встановлення, оскільки у цьому не було попиту серед містян.
«Наразі багато рентген -апаратів у Кременчуці відпрацювали понад 20-30 років. І тому переоснащення таких кабінетів зараз – це позитивний та необхідний фактор для нашого міста», - сказав Гурін.
За його словами, у Кременчуці сьогодні працюють 17 лікарів-рентгенологів та 54 рентген-лаборантів.
Багатьох із тих, хто були присутніми на заході, нагороджували від кременчуцького управління охорони здоров’я. Що цікаво, грамоти були прозорими, подібно до рентгенівської плівки. Повідомили і про премії, які йшли в додатку до нагород, однак їхніх сум не оприлюднювали.
Керівник міськздраву Дмитро Петращук також попрохав директорів лікарень визначитися із працівниками рентген-відділень, які працюють у закладах за сумісництвом та яких нагородять додатково.
Директор обласного госпіталю для інвалідів війни Микола Литвиненко вручив двом рентгенологам госпіталю грамоти та запаковані у формі цукерок подарунки.
Родзинкою заходу стало вручення лікарям книги про історію рентгенології у Кременчуці - спільного доробку історика, завідувача інформаційно-аналітичного відділу управління охорони здоров'я Анатолія Сербіна та його сина, завідувача обсерваційного пологового відділення Кременчуцького міського пологового будинку Радомира Сербіна.
Як розповів Анатолій Сербін Кременчуцькій газеті, дану книгу автори писали близько трьох років, зверталися до архівів у Києві та Санкт-Петербурзі, адже у Кремечнуці таких архівів не збереглося.
«Хотілося б, щоб коли ми відзначатимемо 100-річчя даної події – містяни більше не зверталися до рентгену, однак пам’ятали історію цього необхідного зараз для медицини апарату і роботу наших професіоналів», - зауважив М. Литвиненко.
Фото Олександр Грінченко
Ліна Романченко
