Редакція адресує їх скаргу керівництву громади і чекає, що вони проведуть відповідні заходи з вшанування видатного земляка.
Український композитор, піаніст, музично-громадський діяч та юрист Михайло Миколайович Колачевський є автором «Української симфонії». Саме в ній Михайло Миколайович використав українські народні теми, а також Реквієму, Струнного квартету, ряду фортепіанних п'єс, романсів та духовних хорів. Цей твір міцно ввійшов до репертуару оркестрів. Часто звучить він і зараз.
А народився Михайло Колачевський 1851 року в с. Федорівка. Дитячі роки його минули в оточенні, де звучала народна музика.
Професійну музичну освіту здобув у Лейпцизькій консерваторії, яку закінчив у 1876 р. Навчався юнак на кілька років пізніше від Миколи Лисенка й у тих самих педагогів.
Повернувшись на Батьківщину, Колачевський оселився в Кременчуці, де намагався використати свої знання й уміння для потреб суспільства. З 1890 р., упродовж десятиліття, керував управою Кременчуцького земства.
У селі Рокитному знаходився його маєток та парк із дерев, які він привозив із різних країн світу. У цьому селі суспільний діяч та композитор прожив майже все своє життя, написавши і більшість творів.
Пiсля робочого дня та у вихідні дні Михайло Колачевський часто приїздив до брата. Він любив природу цих місць, сердечно спілкувався з місцевими жителями, любив слухати їх пісні.
Кажуть, що саме через композитора встановили зупинку залізничного транспорту «Колачевський».
Так, згідно з переказом, не доїжджаючи до станції Омельник, композитор Колачевський зривав стоп-кран, зупиняючи потяг у місці, платив штраф та йшов додому.
«У Колачевського було хобі. Він їхав на кременчуцький базар та збирав бурлаків, по сьогоднішнім міркам – безхатьків й віз до себе. Як саме виник полустанок «Колачевсього». Він рвав стоп-кран, платив штраф, вів людей додому, купав у лазні та збирав історії, як вони скотилися до такого життя. Після цього відправляв назад. Таке відбувалося щотижня», – розповів кременчуцький історик Євген Бергер.
З часом машиністи почали самі зупиняти в цьому місці потяг, а пізніше тут офіційно встановили зупинку «Колачевський» роз'їзд. Під цією назвою вона існує до сьогодні.
У 1907 роцi пiсля тяжкої хвороби Михайло Колачевський помер.
Поховали його в селі Рокитне - на пагорбку садиби брата, який височiв над парком з фонтаном, а поряд плескались хвилі озера. У 1919 році владу в Україні захопили більшовики. Вони заарештували брата Колачевського, а садибу його пограбували і спалили. Пізніше був зруйнований i склеп великого композитора.
На сьогодні могилу Михайла Колачевського відновлено і на ній установлено меморіальну плиту. А місце, де була садиба, відновлено і перетворено на місце, де можна відпочити душею.
На початку 2000-х парк і могилу було впорядковано. 14 вересня 2001 року там відбулися урочистості з нагоди 150-річчя від дня народження Михайла Колачевського та відкриття оновленого парку. Тоді до парку приїздили обласні та місцеві чиновники першого рівня.
Сьогодні мешканці Рокитного повідомили, що парк занепав, а сама могила заросла бур’янами. Небайдужі містяни надали редакції відповідні фотографії та відео. Редакція адресує їх скаргу керівництву громади і чекає, що вони проведуть відповідні заходи з вшанування видатного земляка.
Нагадаємо, Автор першої української симфонії жив і працював у Кременчуці
Олег Булашев
