Українці бояться, що у невеликих містах та селах Польщі не буде інфраструктури.
Переселення біженців з метрополій до провінції є сьогодні серйозним викликом для польської місцевої влади. У великих містах – довгі черги з українців за отриманням PESEL (польський ідентифікаційний номер), обмежена кількість вакансій, що швидко заповнюються, труднощі з влаштуванням дітей до переповнених шкіл та дитсадків.
Про це йдеться у звіті, створеному Рухом місцевого самоврядування "Так! Для Польщі", в який входять понад 300 мерів польських міст і містечок.
Небажання переселятися обумовлено цілком обґрунтованими побоюваннями українців щодо умов життя поза межами великих агломерацій. Адже в Україні є великі проблеми як із працевлаштуванням за межами великих міст, так і з якістю життя там. Більшість заробітчан раніше були вихідцями з малих міст України і для 70,9% мігрантів головна причина приїзду на заробітки до Польщі – безробіття за місцем проживання.
"Українці бояться, що у невеликих містах та селах Польщі також не буде інфраструктури: автобусів, дитячих садків і навіть хороших доріг, бо такі є реалії багатьох малих міст України. Але тут інша ситуація: великі виробничі підприємства, складські приміщення, економічні зони знаходяться за межами великих міст. Рівень життя у них також гідний, а ресурсів для допомоги біженцям – більше. Проте біженці цього не знають і хочуть їхати до Варшави, Кракова чи Гданська, де, на їхню думку, буде легше знайти роботу, і де вже існує велика українська громада", – стверджує Томаш Богдевич, генеральний директор міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal.
Доступність вакансій, на думку експерта, є ключовим чинником, оскільки праця дає відчуття фінансової безпеки біженцям, які не хочуть залежати лише від доброї волі поляків.
Крім того, на польському ринку праці з’явилася сьогодні велика кількість жінок, більшість з яких не володіють польською мовою на комунікативному рівні. Але проблема не обмежується пошуком підробітків для жінок із України. Раніше у Польщі доводилося мати справу з економічною міграцією – передбачуваною та контрольованою ринковими механізмами попиту та пропозиції, нинішня її хвиля – раптова та хаотична. В результаті роботодавці можуть зіткнутися з високою плинністю кадрів.
У галузях, найбільш відкритих для найму іноземців, таких як виробництво продуктів харчування, логістика, готельний бізнес та ресторани, попит на іноземних робітників часто буває змінним та сезонним. У цих галузях очікується високий попит на працівників найближчим часом, але в другій половині року він традиційно падає.
За матеріалами УНІАН
