Міфи та реальність медичної реформи.
Минулого тижня Верховна Рада України дала старт медреформі, ухваливши законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів. Згідно з документом, перших змін слід чекати вже на початку 2018 року. Прес-служба Міністерства охорони здоров’я спростовує найбільш поширені міфи та «страшилки» стосовно нововведень.
Так, згідно з оприлюдненим текстом, всі послуги, аналізи, дослідження, ліки, які надаються за державною програмою медичних гарантій, будуть для пацієнтів на 100% безоплатними. Це працюватиме саме так, як у страховій компанії. Пацієнти будуть знати, що саме оплачує держава, і самі обиратимуть лікарні, де отримають ці послуги.
З 2018 року реформа запрацює на рівні первинної допомоги, з 2020 – в усіх лікарнях.
Однак народна депутатка, радниця президента України з гуманітарних питань Ольга Богомолець на своїй сторінці у Фейсбуку оприлюднила «прайси» на медичні послуги, які, за її словами, були розраховані трьома великими медичними закладами для затвердження МОЗом.
«Тепер кожен може ознайомитися з сумами, які йому потенційно доведеться підготувати, щоб сплатити за лікування в разі наявності якоїсь із зазначених хвороб», – написала Богомолець.
Дані, які вона опублікувала, свідчать про те, що, наприклад, діагностика порушення ритму серця у дитини коштуватиме 65 тис грн. Репротизування двох клапанів серця – майже 190 тис грн. Аневризма серця – майже 154 тис, стеноз – понад 163 тис, шунтування аорти – 130 тис, коронарний тромбоз - 103 тис грн. Лікування цирозу печінки – 111 тисяч. Найдешевше в цьому списку – видалення фурункулів (7 тис грн).
Прес-служба МОЗ спростовує цю інформацію.
«Тарифи, які розповсюджуються зараз деякими сумнівними виданнями, не мають нічого спільного з реальністю. Це просто фейк та брехня», – говориться у тексті.
У МОЗ стверджують, що важливо розуміти: ті тарифи, які держава платитиме лікарням за лікування українців, часто будуть великими – і це дійсно можуть бути суми в десятки та сотні тисяч гривень. Бо тарифи за послуги мають включати все: видатки на ліки, достойну зарплату лікарів, комунальні та капітальні видатки, обладнання. І для вартісних втручань всі ці видатки будуть також включені в тариф.
Адже для цього і потрібна реформа, яка переводить медицину на страхове фінансування – щоб ці великі суми платили не люди зі своєї кишені, а держава.
Крім цього, у Міністерстві спростовують інші міфи.
Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою
Саме зараз безкоштовної медицини в Україні не існує. Згідно з результатами опитування, 90% ліків українці купують за власний кошт (в рамках проекту «(Без)коштовна медицина»). За даними досліджень, кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. Тому неправильно казати, що медицина стане платною і дуже дорогою для громадян внаслідок реформи, бо як раз зараз вона є платною і дуже дорогою. І реформа має покласти цьому кінець.
Після реформи з‘явиться реальна безоплатна медична допомога
Реформа вводить нові чіткі правила державного фінансування медичної системи, однакові для кожного громадянина. З’явиться чіткий список послуг, які будуть на 100% профінансовані державою: первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри); екстрена допомога (різке погіршення стану здоров’я, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легенів тощо); паліативна допомога (перш за все — адекватне знеболювання); лікування у вузьких спеціалістів за направленням сімейного лікаря та планове лікування у рамках програми медичних гарантій.
Кожна медична послуга матиме визначений тариф, який платитиме лікарні держава за лікування пацієнта. Пацієнт зможе вільно обирати, куди він піде лікуватись.
Обсяг послуг у рамках програми медичних гарантій залежить від обсягу фінансування системи охорони здоров’я, однак включатиме всі основні послуги, необхідні для якісного лікування – набагато більше, ніж люди можуть отримати безоплатно зараз.
Якщо казати просто, левову частину послуг, за які люди зараз платять в лікарнях, вони отримуватимуть безоплатно. Буде частина медичних послуг (ті стани, що не загрожують здоров’ю), які не будуть оплачуватися Національною службою здоров’я України (НСЗУ) – і їх можна буде покрити, придбавши додатковий поліс добровільного медичного страхування у будь-якій страховій компанії.
Конкретне покриття, яке буде працювати для лікування у 2020 році, цілком залежить від бюджетного процесу в 2019 році. Міністерство планує зробити процес розробки та публікації цих розрахунків максимально відкритим та прозорим.
Головне, що, яким би не було фінансове покриття, всі громадяни отримають до нього реальний доступ.
Для дороговартісного лікування, як і сьогодні, будуть існувати цільові програми, продовжать діяти програми лікування онкології, гепатитів, СНІДу та ін.
Міф 2. Люди «не потягнуть» вартість медичних послуг після медреформи
Міністерство охорони здоров’я опублікує список тарифів на послуги після збору статистики (чим реально, а не «на папері» хворіють люди), збору даних про реальні витрати лікарень, оцінки бюджету, який буде виділено на програму медичних гарантій на 2020 рік.
Зараз готується пілотний проект МОЗ разом із Національною академією медичних наук. Тарифи буде платити лікарням держава — саме для того, щоб у лікарів були гідні зарплати, і щоб ці гроші НЕ платили пацієнти, як це відбувається зараз.
Міф 3. Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків
У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу.
За законом НСЗУ укладе договори з усіма лікарнями. Але з роками конкуренція призведе до того, що малопотужні, погано оснащені і мало завантажені лікарні будуть перепрофільовані під реальні потреби населення – на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси.
Впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада. Місцеві громади мають вирішити, які з лікарень потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Держава тільки виставляє вимоги щодо максимального часу доїзду до лікарні та її мінімального безпечного навантаження (кількість пологів, оперативних втручань).
Розвиток лікарень дуже залежить від розвитку автодоріг та громадського транспорту, тому це питання громади будуть розвивати комплексно.
Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу.
Щодо звільнення медичного персоналу. Без роботи дійсно залишаться деякі лікарі та медичний персонал. Ті, що не поважають пацієнта, не лікують його якісно або після початку роботи з НСЗУ вимагають від нього кошти. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів і достойні гроші від держави за свою роботу!
Міф 4. Села залишаться без лікарів
У селах людей найбільше турбує доля фельдшерів та ФАПів. Фельдшери залишаться. Вони не замінятимуть лікаря, але стануть його помічниками та забезпечать доступ до медичної допомоги у найвіддаленіших селах.
У 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, у 2019 – 450 грн. Практика у 2 тис пацієнтів матиме річний дохід в 740 тис грн у 2018 році та 900 тис грн у 2019-му. У цей бюджет входять оренда, оплата роботи лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів.
Близько половини цих коштів – видатки практики, все інше – зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів). Якщо місцева громада надасть лікарю медичний кабінет в оренду за 1 грн, у нього залишиться ще більше коштів на зарплату.
Досі лікарі в селах ніколи не бачили таких коштів.
Також буде значно легше знайти і запросити лікаря на роботу, якщо громада побудує житло для нього.
Також 19 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні президентський законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості. Він передбачає щонайменше 5 млрд грн додаткового фінансування медицини в селах за 2 роки, зокрема, будівництво сучасних амбулаторій, а також забезпечення їх інтернетом.
Міф 5. До лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря
Значну частину послуг, які зараз надають вузькі спеціалісти, після донавчання зможуть надавати лікарі первинної ланки – сімейні лікарі, педіатри, терапевти. Звичайно, часом пацієнтам потрібні спеціальні обстеження у вузьких спеціалістів. Але ці втручання має курувати сімейний лікар. Тому НСЗУ буде оплачувати ці візити за направленням сімейного лікаря.
Якщо ви не впевнені, що ваш сімейний лікар буде це робити професійно, замініть його.
Буде також низка спеціалістів (наприклад, гінеколог, психіатр тощо), візити до яких будуть оплачуватись і без направлення сімейного лікаря.
Людина, звісно, може звернутися до вузького спеціаліста сама, але в цьому випадку пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування. Якщо ж ви звертаєтеся до вузького спеціаліста за направленням сімейного лікаря, педіатра, терапевта, вартість вашого лікування та необхідних медичних засобів відшкодує держава.
Міф 6. Реформа суперечить Конституції
Всі послуги, які оплачує держава за лікування пацієнта, будуть оплачені на 100%, як цього вимагає Конституція.
Меддопомога завжди і в повному обсязі надається громадянам за рахунок коштів державного бюджету.
На первинному рівні та в разі настання екстреної ситуації держава оплачуватиме 100% всього необхідного лікування та, що важливо, медикаментів. Це покриватиме близько 80% усіх звернень за медичною допомогою.
На вторинному і третинному рівнях держава гарантує 100% оплату медичної допомоги, інших медичних послуг та лікарських засобів, що входять до лікування та визначені програмою медичних гарантій.
Законопроект не передбачає стягнення з громадян жодної плати за необхідну їм медичну допомогу, яка покривається державною програмою медичних гарантій.
Міф 7. Всі послуги будуть зі співоплатами
Із законопроекту вилучили всі норми про співоплати.
Згідно з законопроектом, медичні послуги, що увійшли до програми медичних гарантій, завжди і в повному обсязі (оплачено на 100%) надаються громадянам за рахунок коштів державного бюджету.
Будуть послуги, які не оплачуються з державного покриття: наприклад, естетична стоматологія, пластична хірургія тощо.
Міф 8. Реформа не передбачає підвищення зарплатні лікаря
Тариф на медичні послуги з надання первинної медичної допомоги складається з 2 частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.
У бюджетній резолюції, яка була ухвалена парламентом у липні 2017 року, закладена сума середнього тарифу за людину у 370 грн на рік — тобто це 740 тис грн щорічного доходу на медичний кабінет, який підтримує 2000 пацієнтів.
При цьому середній тариф коливається в той чи інший бік залежно від різних факторів. Наприклад, якщо серед пацієнтів будуть діти до 5 років або пенсіонери у віці 65+, тариф буде майже вдвічі вищим за тариф для молодих людей.
Це означає, що лікар первинної ланки буде отримувати на рік від 740 тис до 1 млн грн на свою практику, якщо набере максимальну рекомендовану кількість пацієнтів у 2 тис осіб. Десь половина цих коштів іде на видатки медичної практики.
У бюджетній резолюції закладена сума на 2019 рік — за кожного пацієнта в середньому по 450 грн на рік. Планується, що з року в рік ця сума буде поступово збільшуватися разом із переліком оплачених аналізів та послуг.
Лікарь первинної ланки може стати фізичною особою-підприємцем (ФОП) та відкрити власну практику, а також об’єднуватися з іншими лікарями в практики первинної медичної допомоги, щоб оптимізувати витрати.
Також лікарі первинної медичної допомоги можуть бути найманими працівниками в комунальних закладах первинної медичної допомоги. У цьому випадку лікар домовляється про заробітну плату з адміністрацією закладу відповідно до кількості пацієнтів, яких він задекларує. При цьому в автономізованих медичних закладах, які стали комунальними підприємствами, тарифні сітки, що діють зараз, не будуть застосовуватися.
З 2020 року усі медичні заклади вторинної і третинної ланки перейдуть на нову модель фінансування. НСЗУ буде перераховувати медзакладам гроші за надану послугу за затвердженими тарифами, єдиними для всієї країни. У тарифі за послугу закладені всі витрати на її надання, у тому числі — оплата праці медичного персоналу.
У законі закладено, що базою для розрахунку компоненту оплати лікаря в тарифі має бути 250% від середньої зарплати по країні за липень попереднього року. В 2018 році базою би стало 18 тис 347 грн (середня зарплата в липні 2017-го – 7 тис 339 грн).
Далі все залежить від ефективності медичних закладів. Залежно від організаційності та енергоефективності закладу, лікарі будуть отримувати як нижчі, так і вищі зарплати.
Також потрібно не забувати, що компенсація лікарю залежатиме і від складності тих втручань, які він робить: для складних послуг і тарифи будуть значно вищими.
При цьому реформа передбачає відмову від тарифних сіток та вільне формування ринку зарплат у комунальних медичних закладах. Тобто рівень зарплати медичного працівника базуватиметься на його/її компетенції, будуть створені умови для гнучкого визначення заробітної плати, як це відбувається, наприклад, у приватних клініках.
Олена Сінтюріна, за інформацією з відкритих джерел
