«У такий пам’ятний день, ми згадуємо не лише його ім’я, а й убитого журналіста Георгія Гонгадзе, Олександра Шеремета... і їх список, на жаль, чималий».
Сьогодні, у День пам’яті українських журналістів, представники кременчуцьких засобів масової інформації зібралися біля пам’ятної дошки загиблому журналісту, народному депутату України 1-го скликання Вадиму Бойку. Розташована вона на одному із будинків вулиці у Кременчуці, названої в його честь.
Після покладання квітів біля пам’ятного знаку кременчуцький журналіст та редактор видання «Програма Плюс» Олександр Курилов згадав про Бойка, у першу чергу, як про особистість, яка не боялася шукати та говорити правду.
«Вадим загинув через свої розслідування. І сьогодні, у такий пам’ятний день, ми згадуємо не лише його ім’я, а й убитого журналіста Георгія Гонгадзе, Олександра Шеремета... і їх список, на жаль, чималий. Така доля у багатьох журналістів. Адже вони шукають і говорять правду», - сказав він.
О. Курилов згадував, як яскраво починалася кар’єра В.Бойка на столичній телестудії, як він не боявся критикувати місцеву прокуратуру, владу, самих депутатів.
Бойко став відомий першими в Україні резонансними передачами на телестудії «Гарт», журналістськими і депутатськими розслідуваннями.
Кременчужани обрали його народним депутатом 18 березня 1990 року від Автозаводського округу.
Однак, навіть будучи депутатом, Бойко підіймав резонансні теми, які викривали зайву правду для провладної верхівки.
«Серед тем, які порушував Вадим, були розслідування про наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції, намагання знайти втрачену для нащадків бібліотеку Ярослава Мудрого», - згадує кременчуцька журналістка Юлія Билина.
Перед смертю журналіст розслідував, куди поділося «золото партії» – мільйонні статки після заборони КПСС.
14 лютого 1992 року трагічно загинув у своїй київській квартирі, ставши першим убитим журналістом за часів Незалежності України.
«У офіційній версії повідомили, що він загинув, буцімто в своїй квартирі від вибуху телевізора. Хоча телевізор так не вибухає – щоб вбити людину. Тож нас усіх це вчить того, що журналіст – носій інформації, яка для нього загрозлива в принципі. Тобто, усі журналісти мають знати і розуміти, чим вони ризикують. Берегти себе. Але й розуміти головні принципи ЗМІ, чим більшість кременчуцьких журналістів займаються до цього часу», - підсумував О.Курилов.
Нагадаємо, чому злочини проти журналістів в Україні часто не розкривають: Кременчук не виняток.
День пам’яті журналіста, нардепа Вадима Бойка: спогади про нього і замовне політичне вбивство.
Ліна Романченко
